Україна та Норвегія в межах оборонної співпраці ведуть роботу з інтеграції нових ракет у комплекси протиповітряної оборони NASAMS. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства оборони України. Питання реалізації проєктів із розширення арсеналу норвезьких систем ППО стало однією з ключових тем двосторонніх переговорів на рівні міністрів оборони, що пройшли напередодні засідання у форматі «Рамштайн».

Телефонна розмова Хмари та Сандвіка: пріоритети на 2026–2027 роки

Міністр оборони України Євген Хмара провів телефонну розмову зі своїм норвезьким колегою Торе Сандвіком. Сторони окреслили пріоритети підтримки України до кінця поточного 2026 року та на наступний, 2027-й. «Цінуємо сталість підтримки та її силу. Це дає нам передбачуваність і можливість спрямовувати ресурси на найневідкладніші потреби, передусім безпілотні системи та посилення протиповітряної оборони», — заявив Хмара. Формулювання підкреслює, що для Києва критично важлива не разова допомога, а системний, прогнозований потік постачань, який дозволяє планувати оборонні бюджети та логістику на перспективу.

ПЗРК, механізм PURL та прискорення постачань ракет ППО

Під час переговорів сторони конкретизували кілька напрямів спільної роботи. Йшлося про закупівлю переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), які залишаються одним із найдоступніших і найоперативніших засобів перехоплення низьколетючих цілей. Окремо обговорювалися внески Норвегії в механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — інструмент, що дозволяє координувати запити Києва з пропозиціями партнерів та уникати дублювання чи прогалин у постачаннях. Третім пунктом стало прискорення постачань ракет для зенітних комплексів, що безпосередньо пов'язано зі збільшеним темпом застосування Росією ударних безпілотників і крилатих ракет.

20-мм боєприпаси для F-16: відповідь на реактивні дрони

Окремою темою розмови стали постачання 20-мм пострілів для авіаційних гармат винищувачів F-16. За даними пресслужби, ці боєприпаси демонструють високу ефективність у боротьбі з реактивними безпілотниками — новим класом повітряних загроз, які важко перехопити стандартними зенітними ракетами через малу площу розсіювання та низьку вартість. Інтеграція авіаційного вогню в систему ППО дозволяє створити додатковий шар захисту, особливо на ближніх і середніх дистанціях, де маневрові дрони з реактивним двигуном становлять найбільшу загрозу для аеродромів і критичної інфраструктури.

Інтеграція ракет у NASAMS: технічна складова

Проєкти з інтеграції ракет у системи ППО NASAMS були обговорені сторонами з погляду перебігу їхньої реалізації. Комплекси NASAMS, що постачаються Норвегією та іншими країнами НАТО, спочатку розроблялися під певний набір зенітних ракет, проте розширення сумісності з новими типами боєприпасів дозволяє суттєво збільшити дальність, точність і кількість одночасно відстежуваних цілей. Робота над інтеграцією, зазвичай, включає адаптацію бортової електроніки, оновлення програмного забезпечення наведення та проведення спільних випробувань. Для України це означає, що вже встановлені пускові установки зможуть застосовувати сучасніші ракетні системи без необхідності закупівлі повністю нових комплексів.

Ширший контекст: Gripen, SCALP і дронова угода

Обговорення NASAMS вписується в ширший пакет оборонних зобов'язань, узятих партнерами України. Раніше Норвегія та інші країни анонсували низку кроків, включно з підготовкою пілотів на винищувачах Gripen, постачанням крилатих ракет SCALP і підписанням дронової угоди, що передбачає спільне виробництво безпілотних систем. Норвегія, за даними українських джерел, уже суттєво посилила українську протиповітряну оборону, роблячи внесок у знищення російських ударних безпілотників та інших повітряних цілей. Таким чином, інтеграція нових ракет у NASAMS стає логічним продовженням багаторівневої стратегії, у якій зенітні комплекси, авіація та безпілотні системи працюють як єдина мережа оборони.