Сили оборони України за останні три дні завдали ударів по трьох великих нафтопереробних заводах на території Росії, сукупна потужність яких, за оцінкою OSINT-аналітиків, становить близько 10% усіх нафтопереробних потужностей країни. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на український Telegram-канал Dnipro Osint, що спеціалізується на відкритій аналітиці. Під атаку потрапили Кстовський НПЗ у Нижньогородській області, Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області, а також підприємство «Башнєфть-Новойл» у Башкортостані. Сумарна річна переробна потужність трьох підприємств оцінюється приблизно у 33 млн тонн нафти.
Три гіганта галузі під ударом
За даними Dnipro Osint, атаки відрізняються масштабним характером: внаслідок одного удару з ладу можуть виходити одразу кілька технологічних установок. Аналітики уточнюють, що пошкодження зачіпають як обладнання первинної переробки нафти, так і установки вторинного циклу. Це означає, що збиток зачіпає не окремі вузли, а цілі виробничі ланцюжки заводів, що істотно знижує їхню реальну переробну здатність навіть за формального збереження проєктних потужностей.
Хронологія ударів: від Самари до Нижнього Новгорода
Серія результативних ударів почалася в ніч на 30 жовтня, коли безпілотники атакували Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області. Після удару на території підприємства спалахнула пожежа. Завод входить до групи «Роснєфть», має потужність близько 8,8 млн тонн нафти на рік і, зокрема, виробляє реактивне паливо для російської авіації. У ніч на 31 жовтня безпілотники уразили промислову зону в Уфі, де розташований завод «Башнєфть-Новойл» із потужністю первинної переробки близько 7 млн тонн на рік. Наступної ночі, 1 листопада, під удар потрапив Кстовський НПЗ у Нижньогородській області, на якому після атаки виникла масштабна пожежа. Це один із найбільших заводів Росії з проєктною потужністю близько 17 млн тонн нафти на рік.
Кінець «енергетичного перемир'я»
У Dnipro Osint зазначають, що ці удари фактично завершили так зване «енергетичне перемир'я»: протягом двох тижнів Україна утримувалася від атак по російських НПЗ на прохання адміністрації президента США. При цьому, як наголошують аналітики, Росія у цей період не припиняла ударів по Україні: дрони «Герань» і ракети продовжували завдавати атак, внаслідок яких гинули люди, а українські регіони залишалися без електроенергії, води і тепла. Таким чином, утримання однієї сторони не було взаємним.
Наслідки для російської нафтової галузі
Аналітики очікують, що надалі для російської нафтової галузі ситуація тільки ускладнюватиметься. Повторювані удари по підприємствах, що забезпечують значну частку переробки, включаючи виробництво авіаційного палива, створюють кумулятивний ефект: навіть часткове виведення з ладу установок первинного та вторинного циклів знижує обсяги випуску готової продукції та посилює навантаження на логістику й альтернативні потужності. Сукупний ефект триденної серії ударів, за оцінкою Dnipro Osint, співмірний із втратою близько десятої частини переробного потенціалу країни.
