Уряд України затвердив єдиний порядок роботи міжвідомчих регіональних команд, які займаються встановленням особи загиблих військовослужбовців та цивільних осіб. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький у своєму офіційному повідомленні у Facebook. Документ, за його словами, передбачає загальні правила для всіх етапів ідентифікації — від огляду тіл до проведення судово-медичних досліджень та відбору біологічних зразків — а також запроваджує єдину систему кодування даних. Як наголошує глава кабміну, мета реформи — точніше вести облік, виключити втрату інформації, необхідної для встановлення особи, скоротити затримки та покращити взаємодію між командами, що працюють у різних регіонах.

Єдиний стандарт замість розрізнених практик

До введення нового порядку регіональні команди діяли за власними регламентами, що створювало ризики неузгодженості в оформленні результатів та втрату ключових даних на етапі передачі між відомствами. Уніфікація правил означає, що незалежно від того, в якому регіоні України проводиться ідентифікація, фахівці дотримуватимуться ідентичної методології. За словами Корецкого, над розробкою документа спільно працювали Міністерство охорони здоров'я, Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони за підтримки Офісу президента. такий міжвідомчий підхід, за задумом авторів, має усунути «сірі зони» у розподілі відповідальності та прискорити весь цикл робіт.

Понад 600 мільйонів гривень на судово-медичну експертизу

Паралельно з процесуальними змінами уряд має намір посилити матеріально-технічну базу регіональних бюро судово-медичної експертизи. У проєкті державного бюджету на 2027 рік на цей напрямок передбачено понад 600 мільйонів гривень. Кошти, зокрема, планується спрямувати на закупівлю сучасного обладнання для регіональних бюро, що дозволить підвищити точність і швидкість генетичних та морфологічних досліджень. Посилення вимог до експертизи, за оцінкою кабміну, стане логічним продовженням уніфікації процедур: єдині правила роботи будуть ефективними лише за наявності зіставної технічної оснащеності на місцях.

Контекст: репатріація та робота з сім'ями

Реформа відбувається на тлі триваючої репатріації останків загиблих. У середині вересня 2026 року в Україну повернули тіла 252 військовослужбовців, які пройшли та продовжують проходити низку експертиз з ідентифікації. Раніше також повідомлялося про початок процесу повернення останків одного з ключових лідерів ОУН. Корецький зазначив, що впровадження єдиного порядку повинно допомогти сім'ям загиблих швидше отримувати достовірну інформацію про долю близьких та гідно з ними прощатися. Таким чином, технічні та організаційні зміни безпосередньо зачіпають гуманітарний аспект: скорочення строків ідентифікації означає меншу невизначеність для родичів, які чекають на підтвердження щодо долі рідних.

Що зміниться на практиці

Для безпосередніх учасників процесу — судово-медичних експертів, співробітників МВС та військових фахівців — ключовим нововведенням стає обов'язкове дотримання єдиного протоколу на кожному етапі: фіксація стану тіла, відбір зразків ДНК, маркування та кодування біоматеріалів, передача даних до централізованої бази. Єдина система кодування виключає дублювання записів та спрощує пошук інформації у разі потреби повторної ідентифікації. Для відомств, які координують репатріацію, це означає більш передбачувані терміни та прозорість процесу. Очікуваний ефект, за заявою уряду, — системне скорочення часу від моменту репатріації до видачі сім'ї підтвердженого результату ідентифікації.