Спікер Європейської комісії Ламмерт на брифінгу пояснив, що рішення Ради ЄС щодо продовження режиму тимчасового захисту для громадян, змушених покинути Україну, не містить жодного розмежування за ознакою статі. На його думку, норма сформульована в термінах «військова служба» або «служба в армії», тому застосовується однаково до чоловіків і жінок. «Річ йде про військову службу або службу в армії, тому немає різниці між чоловіками та жінками», — підкреслив представник ЄК, як повідомляє РБК-Україна.

Гендерна нейтральність рішення Ради ЄС

Ключовий висновок брифінгу полягає в тому, що формальна конструкція загальноєвропейського рішення не прив'язана до статі заявника. Це означає, що жінки, які в Україні належать до військовозобов'язаних, під час оформлення тимчасового захисту в країнах ЄС повинні будуть підтвердити, що не ухиляються від виконання військового обов'язку. Раніше у публічному дискурсі акцент робився переважно на чоловіках, однак позиція Брюсселя розширює охоплення норми на всіх військовозобов'язаних, включаючи жінок.

Що саме мають підтверджувати військовозобов'язані

Вимоги стосуються виконання військового обов'язку в двох площинах: поточної військової служби або її проходження в минулому. На практиці це означає необхідність надати документи, що підтверджують статус, приписку, законні підстави для виїзду з України або відсутність ознак ухилення. Для чоловіків у віці від 23 до 60 років такі підтвердження вже стали обов'язковим елементом процедури, а тепер, згідно з поясненням ЄК, логіка поширюється й на військовозобов'язаних жінок.

Практика в Іспанії та Чехії

Нові вимоги вже відображаються в роботі національних відомств. В Іспанії українки, які оформлюють тимчасовий захист, повідомляють, що від них почали вимагати дані з додатку «Резерв+» і відмітку про перетин українського кордону. У Посольстві України в Іспанії пояснили, що нововведення пов'язані з рішенням Ради ЄС, яким строк дії тимчасового захисту для змушених покинути країну українців продовжено до 4 березня 2028 року. У Чехії, за наявними даними, з 5 серпня десятки українців не змогли оформити захист через відсутність документів, що підтверджують виконання військового обов'язку.

Протирічливі дані

Тут важливо чесно зафіксувати відмінність у акцентах. З одного боку, офіційна позиція ЄК, озвучена Ламмертом, підкреслює повну гендерну нейтральність норми: різниці між чоловіками та жінками в тексті рішення немає. З іншого боку, у публічних повідомленнях та практиці країн-членів досі домінує формулювання, в якому вимоги до документів описуються крізь призму чоловіків 23–60 років, а випадки перевірок жінок (наприклад, запити «Резерв+» в Іспанії) подаються як окремі, «нові» епізоди. Таким чином, формальна норма та її фактичне сприйняття на місцях поки розходяться: Брюссель говорить про єдине правило для всіх військовозобов'язаних, а національні відомства та ЗМІ нерідко описують жіночий кейс як виняток. Це не протиріччя в цифрах чи датах, але суттєва невідповідність у інтерпретації, яку варто враховувати при оцінці реальних ризиків для заявниць.

Статистика та подальші перспективи

Попри посилення документальних вимог, за даними Євростату, загальна кількість українських громадян, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, продовжує рости. Це свідчить про те, що нові правила поки не призвели до системних відмов, однак створюють додаткове адміністративне навантаження та ризик затримок на кордоні та в центрах прийому. У найближчі місяці ключовим стане те, як національні відомства будуть єдиноманітно застосовувати гендерно-нейтральне формулювання ЄК і які саме документи вони вважатимуть достатнім підтвердженням для військовозобов'язаних жінок.