Компанії українського військово-промислового комплексу активно готуються до експорту своєї продукції, проте, за словами представників галузі, ключовим для них залишається внутрішній ринок. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла виконавча директорка Технологічних Сил України Анастасія Мішкіна, пояснивши логіку, за якою вітчизняні виробники вибудовують баланс між замовленнями держави та зовнішніми контрактами.

Внутрішній ринок — пріоритет №1

Мішкіна наголосила, що для українського виробника внутрішній ринок завжди залишається пріоритетом номер один. Питання експорту, за її словами, виникає лише тоді, коли у підприємства з'являється надлишок можливостей, які держава не може викупити, та недозавантажені виробничі потужності. Таким чином, зовнішні контракти розглядаються не як заміна дерjазмовленню, а як доповнення до нього в умовах перевиробництва.

Експорт як умова довгострокового виживання індустрії

Водночас виконавча директорка Технологічних Сил України зазначила, що експорт — це передусім можливість розвитку та виживання індустрії в довгостроковій перспективі. За її оцінкою, зовнішні контракти дають додаткові кошти для інвестицій у розширення виробничих ліній, а також на відновлення підприємств після «прильотів». Саме ці кошти, за її логікою, дозволяють закладати базу для подальших розробок.

Регуляторика: стримування замість стимулів

Окремо Мішкіна вказала на проблему поточного регулювання експорту. За її словами, воно побудоване так, ніби виробника потрібно стримувати, а не створювати умови, за яких він завантажить вільні потужності та заробить на нові розробки, які зрештою підуть на фронт. Таким чином, галузь бачить у чинних правилах бар'єр, а не інструмент розвитку.

Західний інтерес та умови процедури

Важливо, що і в Європі, і в США, і у Великій Британії зберігається інтерес до українських виробів, досвіду їх застосування, до навчання та роботи української закупівельної системи, і цей інтерес, за оцінкою Мішкіної, важливо своєчасно реалізувати. Раніше повідомлялося, що в липні Міністерство оборони оголосило умови експорту зброї та технологій: купувати українське озброєння можуть країни-партнери Drone Deal, термін розгляду заявок скоротили з 90 до 30 днів, мінімальна вартість контракту становить 15 млн гривень, а дозвіл можуть не надати, якщо озброєння необхідне самій армії.

Перші кроки: F-Drones

Також зазначалося, що першою компанією, яка отримала дозвіл на експорт дронів за цією процедурою, стала F-Drones. Це фіксує факт практичного запуску механізму, про який говорять представники галузі, та задає прецедент для подальших експортних контрактів українського ОПК.