6 серпня 2026 року адміністрація президента Дональда Трампа зробила рішучий крок у рамках посилення тиску на Гавану. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США оголосило про введення нового пакету санкцій проти Куби. Під обмеження потрапили вісім високопоставлених чиновників та кілька військових підприємств, яких звинуватили в організації постачання озброєнь та співпраці з Москвою та Пекіном.

Під прицілом: військові аташе та вербування найманців

Центральним елементом нової хвилі санкцій стало внесення до чорного списку ключових фігур кубинської військової дипломатії. Зокрема, під обмеження потрапили військовий аташе Куби в Китаї Вальдо Перес Кортес та його колега в Росії — Моніка Мільян Гомес. За даними Держдепартаменту США, ці дипломати відповідали за налагодження каналів для передачі військової техніки та обладнання.

Особливу увагу у заяві Вашингтона приділено ролі Моніки Мільян Гомес. Права захисні організації, включаючи Міжнародне товариство захисту прав людини (International Society for Human Rights), повідомляють про її безпосередню участь у вербуванні громадян Куби для участі у бойових діях на боці Росії в Україні. Однак влада Гавани категорично заперечує ці звинувачення, називаючи їх політично мотивованими вигадками.

Економічний тиск та нові реформи в Гавані

Окрім фізичних осіб, під удар потрапили п'ять кубинських державних підприємств та торгових компаній, що працюють у військово-промисловому секторі. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що ці заходи спрямовані на захист національної безпеки Сполучених Штатів та розрив ланцюжків постачання, які пов'язують кубинський режим із його зовнішніми союзниками.

У відповідь на ескалацію тиску адміністрація Куби анонсувала введення низки ринкових економічних реформ. Офіційна Гавана підкреслює, що ці заходи спрямовані на порятунок економіки, але водночас наполягає на тому, що політична система країни не є предметом для переговорів. Влада Куби пов'язала недавні масштабні блекаути, які залишили острів без світла майже на дві доби, з діями США, назвавши їх «геноцидними».

Військовий аспект: дрони та загроза базам

Ситуацію ускладнюють військові закупівлі Куби. Нещодавно стало відомо, що острів придбав партію з 300 ударних безпілотників. Експерти припускають, що постачальниками могли виступити Росія та Іран. Ці дрони, на думку аналітиків, можуть бути використані для атак на американські військові об'єкти, включаючи бази на Кубі та в сусідніх країнах. Це обставина стала одним із ключових аргументів для введення санкцій у серпні 2026 року.

Суперечливі дані

Питання щодо масштабів участі Куби у конфлікті в Україні залишається предметом гострих дискусій. З одного боку, правозахисники та розвідка США наводять докази вербування кубинських громадян для участі у війні. З іншого боку, кубинське керівництво повністю заперечує відправку найманців, стверджуючи, що їхні громадяни не беруть участі у бойових діях. Крім того, тоді як США звинувачують Кубу в отриманні зброї з РФ та КНР, Пекін, у свою чергу, вимагає від США зняти блокаду, називаючи санкції загрозою геноциду.