Навколо можливого поєдинку Олександра Усика з Девідом Бенавідесом розгортається одна з найбільш суперечливих дискусій у сучасному боксі. Колумніст Сергій Лук'яненко у своєму роздумі зізнається, що всередині нього «дві стихії, що протистоять одна одній»: з одного боку — величезна повага до боксерської спадщини українця і небажання бачити її зіпсованою поразкою в завершальному поєдинку, з іншого — розуміння того, що саме такий ризик і робить Усика унікальною постаттю світового рингу. На фото — Усик у момент тріумфу, з розведеними в сторони руками в рукавичках з написами та з чемпіонським поясом на грудях, що наочно підкреслює масштаб того, чим він ризикує.
Ідеальна спадщина і страх її втратити
За словами автора, все в кар'єрі Усика виглядає «ідеальним»: ідеальні результати в аматорах і в професіоналах, статус абсолютного чемпіона у важкій вазі двічі, абсолютне чемпіонство у надважкому дивізіоні та рекорд 25-0. Піти з рингу небитим чемпіоном надважкої ваги — досягнення, яке вдавалося небагатьом, і складається враження, що останній поєдинок з Верховеном був уже «відверто зайвим». Звідси й тривога: не хочеться, щоб у 40 років Усик ризикував наприкінці кар'єри протистоянням із суперником, який «у накаті, у соку» і входить до лідерів pound for pound. У боксі, як нагадує автор, «краще піти на рік раніше, ніж на годину пізніше».
Аномалія, яку не повторять
Друга частина аргументації будується на тому, що Усик — фігура, яка не має аналогів навіть у вигаданих боксерських історіях. Автор прямо каже, що фільми про Роккі Бальбоа та інших «крутих персонажів» «не дотягують за своєю крутістю» до українця, який поводиться «як інопланетянин»: ставив нереальні цілі та послідовно їх вирішував. Стати чемпіоном з України з українською промоутерською компанією у крузервейті, потім абсолютним чемпіоном, піднятися у надважку вагу, двічі перемогти Ентоні Джошуа і двічі — Тайсона Ф'юрі, стати абсолютним чемпіоном надважкого дивізіону і зробити це ще раз — усе це автор називає «аномальним». На його переконання, тільки через 5–10 років стане зрозуміло, наскільки це було неможливо, тому що «ніхто і на йоту не наблизиться» до цієї спадщини.
Повернення у крузервейт: феноменальний виклик
Ключова інтрига можливого бою — не просто ще один титульний поєдинок, а повернення Усика після восьми, фактично дев'яти років у надважкій вазі назад у важкий дивізіон (крузервейт) з теоретичною можливістю битися за всі пояси. За оцінкою автора, Бенавідес може взяти третій пояс (четвертий вакантний), а домовитися з IBF буде складно, хоча обов'язковий претендент на їхній титул, очевидно, готовий відступити, щоб зберегти шанс битися з переможцем за статус абсолютного чемпіона. Спуститися у крузервейт, битися за абсолютне чемпіонство і стати двічі абсолютним у цьому дивізіоні — після того як уже двічі був абсолютним у надважкій вазі — автор називає «чимось феноменальним», а сам поєдинок — «новим аномальним викликом», на відміну від умовно виставкових боїв, якими могли б стати зустрічі з Верховеном або Вайлдером.
Ризики та шанси: час проти форми
Водночас автор чесно визнає спортивну складову ризику: Усик востаннє виходив на ринг приблизно на 15 кг вище ліміту крузервейту, і за своєю природою він не боксер надважкого дивізіону — цю вагу він набирав, щоб не бути «занадто дрібним» у дивізіоні. Опускатися нижче після такого тривалого перебування у надважкій вазі та битися з абсолютним топом — «цікаво», але це бій «на території свого суперника». Разом з тим автор підкреслює, що в Усика «шансів достатньо», а Бенавідес, будучи «класним і страшним» проти тих, з ким уже сходився, ще не зустрічався з таким суперником, як Усик. Єдине реальне питання в цій парі, на думку автора, — чи відіграє свою роль час.
Два погляди на один бій
Підсумок роздумів не зводиться до однозначного «за» або «проти». Та частина автора, яка вважає, що Усик ризикує спадщиною, називає такий бій «зайвим»; та частина, яка бачить у ньому історію, — переконана, що поєдинок «буде крутим». По суті, перед нами і красивий, добре продаваний у гарній локації поєдинок, і ризикована битва на чужій території, і водночас шанс довести феноменальність ще раз — уже після того, як усе доведено. Саме це подвійне відчуття, коли історичний виклик і загроза ідеальному рекорду збігаються в одному рингу, робить потенційний бій Усика і Бенавідеса однією з найбільш обговорюваних подій боксу.
