В Україні на тлі триваючих масштабних обстрілів з боку Російської Федерації ухвалено рішення про кардинальне посилення захисту дата-центрів та критичних об'єктів зв'язку. Відповідне розпорядження озвучив президент України Володимир Зеленський після серії нещодавніх атак, що зачепили цифрову інфраструктуру країни. Глава держави наголосив, що безпека цифрових хабів є запорукою національної безпеки та безперебійної роботи державних інституцій у воєнний час.
Ухвалені додаткові рішення спрямовані на гарантування безперервної роботи дата-центрів та пов'язаних із ними комунікаційних вузлів. За словами президента, тепер за реалізацію цих заходів на всіх рівнях покладено персональну відповідальність на конкретних чиновників та керівників профільних спецслужб. Така жорстка позиція керівництва країни зумовлена частими цілеспрямованими ударами по критично важливих технологічних об'єктах.
Останні атаки та технічні наслідки
Необхідність термінового зміцнення інфраструктури стала очевидною після нещодавніх інцидентів. Так, у результаті ворожого обстрілу серйозних пошкоджень зазнав дата-центр компанії «Датагруп», проте завдяки оперативним діям дані клієнтів не постраждали, а сервіси були успішно перенесені на резервні майданчики. Раніше, 23 вересня 2026 року, під час масованої атаки на Київ постраждав ще один столичний дата-центр, через що в мережах операторів UTELS та «Паутина» спостерігалися короткочасні перебої з доступом до інтернету.
У Міністерстві закордонних справ України офіційно заявили, що подібні удари носять цілеспрямований характер і переслідують головну мету — порушити роботу найважливіших систем оповіщення громадян про повітряні загрози. Попри підступність атак, експертний та професійний сектор запевняє, що повний блекаут українського сегмента інтернету виключений. Радник президента Сергій Флеш Безкрестнов підтвердив, що завдяки максимально розподіленій архітектурі мереж український інтернет демонструє колосальну стійкість.
Суперечливі дані
У той час як офіційні відомства та військові експерти акцентують увагу на високій живучості розподіленої сетевої архітектури України, у низці закордонних та опозиційних джерел з'являються оцінки, що ставлять під сумнів здатність інфраструктури витримувати тривалий тиск без масштабних модернізацій. Зокрема, дискусійним залишається питання щодо термінів повної реалізації захисних заходів та достатності наявного обладнання для резервного енергопостачання всіх дата-центрів в умовах наближення осінньо-зимового періоду. Проте профільні відомства наполягають на тому, що всі ризики мінімізуються в робочому порядку.
Насамкінець експерти зазначають, що модернізація систем кіберзахисту та фізичної безпеки дата-центрів вимагатиме не лише вольових рішень згори, а й тісної взаємодії приватних телекомунікаційних компаній із державними регуляторами. Від ефективності цього партнерства залежатиме стабільність зв'язку для мільйонів українців у найближчі місяці.
