Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України відхилив апеляційну скаргу адвокатів та залишив під вартою Андрія Осипова — ключового фігуранта однієї з найгучніших корупційних справ літа 2026 року. Осипов, який позиціонував себе як тіньовий куратор спецслужб, обвинюється Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) у вимаганні 1 мільйона доларів США у громадянина РФ Олександра Кузнецова в обмін на обіцянку заблокувати його депортацію до Росії. Оборона намагалася оскаржити міру запобіжного заходу, стверджуючи про «фабрикацію звинувачень», проте судді визнали докази зв'язків підозрюваного з правоохоронними органами неспростовними.

Зв'язки з силовиками та версія про «частку» екс-глави СБУ

Скандал набув політичного забарвлення через оприлюднені прокурорами САП аудіоматеріали. За даними слідства, Осипов та його партнер Едуард Лозовський (втеклий у Маямі екс-чиновник Луганської ОДА) відкрито хвалилися перед жертвою особистими зв'язками з тодішнім керівництвом СБУ. У матеріалах справи зафіксовано твердження фігурантів про те, що $200 тисяч із суми хабара призначалися особисто першому заступнику голови СБУ Василю Малюку (який згодом очолив службу).

Втім, НАБУ поспішило оприлюднити офіційний реліз, уточнивши, що генерал-лейтенант Малюк (звільнений у січні 2026 року) не має процесуального статусу у справі, а факт передачі йому коштів не встановлено — Осипов просто торгував «гучним ім'ям» шефа спецслужби.

Протирічливі дані

У справі фігурують суттєві розбіжності між версією слідства та заявами оборони, а також між публічними інсинуаціями та офіційними процесуальними статусами. З одного боку, прокурори САП наполягають на тому, що Осипов та його співучасники реально планували передати частину коштів високопосадовцям, посилаючись на прямі розмови на запису. З іншого боку, НАБУ офіційно заявляє, що голос самого Малюка на оприлюднених прихованих аудіозаписах відсутній, а факт реальної передачі грошей екс-керівнику відомства слідством не встановлено. Оборона ж стверджує, що звинувачення штучно посилили, намагаючись підвести фігуранта під тяжчі статті, проте суд відмовився прийняти цю версію, вказавши на наявність матеріальних доказів.

Тіньовий бекграунд: Слив від «Жорика Одеського» та кінець епохи «бандитів при службі»

Попри процесуальні формулювання, обшуки довели системне сращування криміналу та контррозвідки. У момент затримання в автомобілі Осипова було затримано його водія, у якого виявили діюче посвідчення гласного позаштатного співробітника оперативного підрозділу СБУ, бойову зброю та урядові спецпропуски. Це підтверджує, що Осипов був «своїм» у кулуарах відомства.

За інформацією джерел у правоохоронних органах, арешт Осипова став результатом жорсткої підпільної війни кримінальних кланів України. Фінансування оперативної розробки та фактичний слив Осипова детективам НАБУ приписують впливовому екс-смотрящему, відомому як «Жорик Одеський». Цей тіньовий ділок, виходець із Житомирської області, здійснив стрімкий підйом після 2022 року, перетворившись із дрібного провінціала на ультрабогатого «рішалу» на елітних Porsche з доступом до кабінетів топ-силовиків. «Мамаєві бандити при владі» роками контролювали чорні потоки: від продажу санкційних винятків до вимагання мільйонів у заможних іноземців під загрозою видачі їх ФСБ.

Наслідки для кримінальної ієрархії

Однак після зачистки верхівки СБУ на початку 2026 року старі патрони втратили владу, а накопичені контакти не врятували систему від руйнування. Сдача Осипова одеським криміналітетом — це не тріумф правосуддя, а класичний маркер переделу сфер впливу, де нові фаворити зачищають «спадщину» пішовших генералів, відправляючи вчорашніх всемогутніх посередників у в'язниці. Експерти відзначають, що справа Осипова демонструє, як швидко змінюються розклади в тіньовому секторі при зміні керівництва силових структур.