Польща публічно відреагувала на спробу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца пов'язати затвердження нового багаторічного бюджету Євросоюзу з обов'язковою участю всіх країн блоку у фінансуванні України. За оцінкою Варшави, така позиція Берліна має характер тиску на держави, які виступають проти виділення коштів Києву. Заступник міністра закордонних справ Польщі Ігнатій Немчицький прямо вказав, що йдеться про механізм примусу, а не про пошук компромісу.

Ультиматум Берліна

Мерц домагається, щоб усі держави-члени ЄС брали участь у відшкодуванні витрат на чергову допомогу Україні. За його оцінкою, наступного року Києву знадобиться додатково 70 млрд євро, з яких 45 млрд має забезпечити безпосередньо Євросоюз. Канцлер Німеччини пригрозив заблокувати затвердження наступного семирічного бюджету ЄС, якщо всі країни-члени не погодяться на підтримку України. Аналогічну позицію публічно озвучив міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс, заявивши, що «дуже важко серйозно говорити про багаторічний бюджет Європи без України та фінансування України» і що «будь-яка інша розмова була б неповною».

Реакція Варшави

У польському МЗС вважають, що тиск Мерца спрямований насамперед на країни, що входять до так званої групи згуртованості та виступають проти фінансової підтримки Києва. «Це спосіб тиску на ті країни, які входять до групи згуртованості та виступають проти фінансування України, такі як Словаччина чи Чехія. За принципом: не буде багаторічного бюджету, якщо ви не погодитеся на будь-яке фінансування України. Ми ж підтримуємо фінансування України», — заявив Немчицький. При цьому він підкреслив, що Польща послідовно виступає за підтримку України, оскільки «банкрутство України означало б різке зростання загрози для безпеки Польщі», однак це питання, за його словами, потрібно вирішувати окремо від переговорів щодо бюджету ЄС.

Хто уникає зобов'язань

Чехія, Словаччина та Угорщина не брали участі в раніше узгодженому займі для України у розмірі 90 млрд євро і тепер заявляють про намір домагатися подібних винятків у рамках наступних механізмів допомоги. Можливість аналогічної відмови розглядає також Болгарія. Таким чином, навколо питання про те, хто і в якому обсязі повинен фінансувати Київ, у блоці формується стійка коаліція країн, які прагнуть уникнути прямих зобов'язань.

Бюджетний вузел

Головна проблема для Варшави полягає в тому, що вона хоче одночасно захистити кошти на політику згуртованості та сільське господарство. Німеччина та інші багаті країни вимагають, з одного боку, обмеження загальних витрат ЄС, а з іншого — збільшення витрат на оборону, безпеку та допомогу Україні. Якщо внески до бюджету ЄС не будуть збільшені, економіку, по суті, доведеться шукати саме у фондах на розвиток регіонів та підтримку фермерів — тобто у тих статтях, які є критично важливими для Польщі.

Контекст вимог

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що країні необхідно 70 млрд євро на оборону від Євросоюзу наступного року. За даними російських ЗМІ, на цьому тлі чотири країни «великої сімки» поки обіцяли Києву лише близько 1 млрд євро на наступний рік, і саме від них Брюссель домагається додаткових коштів. Таким чином, суперечка навколо бюджету ЄС перетворюється на ширший конфлікт про те, хто і якою мірою повинен нести фінансове навантаження за продовження війни.