Ринок страхування в Росії зіткнувся з безпрецедентним переглядом умов за одним із ключових сегментів цифрової інфраструктури. За даними ділової газети «Коммерсантъ», опублікованими 13 листопада 2026 року, вартість полісів на майно дата-центрів за кілька місяців зросла на порядок і більше. Якщо у першій половині 2026 року страхова премія становила 0,03–0,06% від вартості застрахованого майна, то після початку українських ударів по об'єктах критичної цифрової інфраструктури ставки підскочили до 1–5%. В окремих випадках, за оцінкою експертів, подорожчання перевищило 100-кратний поріг. Такий стрибок робить страхування об'єктів ІТ-інфраструктури економічно недоцільним для низки компаній і змушує їх переглядати структуру ризиків.

Хронологія ударів по дата-центрах

Перші задокументовані атаки українських безпілотних літальних апаратів на російські дата-центри припали на жовтень 2026 року. За наявними відомостями, в зоні ураження опинилися об'єкти, що належать трьом найбільшим російським технологічним і фінансовим компаніям — «Яндексу», Сбербанку та VK. Ці удари стали логічним продовженням більш ранньої практики, коли російські військові завдавали ударів по дата-центрах на території України. Таким чином, обидві сторони конфлікту включили об'єкти цифрової інфраструктури до переліку легітимних цілей, що кардинально змінило оцінку ризиків на страховому ринку.

Реагування національного перестраховика

На тлі різкого зростання кількості інцидентів Російська національна перестрахувальна компанія (РНПК), що перебуває у власності Центрального банку Росії, у жовтні 2026 року суттєво посилила умови перестрахування дата-центрів. Базова ставка для сум страхування у розмірі 10 мільярдів рублів була встановлена на рівні 1%. Крім того, РНПК сформувала перелік географічних локацій, у яких перестрахування об'єктів здійснюється виключно в індивідуальному порядку — на умовах, погоджених щодо кожного конкретного випадку. Це означає, що стандартні пакетні поліси для об'єктів у «червоних зонах» фактично недоступні, а переговори з перестраховиком перетворюються на тривалий і нелінійний процес.

Вплив на бізнес і структуру ризиків

Експерти, опитані «Коммерсантом», зазначають, що компанії-оператори дата-центрів починають скорочувати обсяги страхового покриття або повністю виключати окремі види ризиків зі своїх полісів. В умовах, коли премія в 5% від вартості майна, що обчислюється в десятках мільярдів рублів, перетворюється на астрономічну суму щорічних платежів, страховка перестає бути інструментом управління ризиками й стає фактором, що підриває рентабельність бізнесу. Частина операторів, за даними джерел, переходить на модель самострахування, створюючи резервні фонди, а частина — просто бере на себе ризик потенційних збитків від атак, розраховуючи на те, що ймовірність повторного влучання в конкретний об'єкт залишається низькою.

Ширший контекст: цифрова інфраструктура як мета конфлікту

Зростання страхових ставок щодо дата-центрів — лише видима частина глибшого процесу: обидві сторони російсько-українського конфлікту послідовно розширюють перелік об'єктів, які розглядаються як допустимі цілі для ударів. Якщо ще у 2024–2025 роках атаки на ІТ-інфраструктуру носили точковий і епізодичний характер, то до осені 2026 року вони набули системного характеру з обох боків. Для страхового ринку це означає перехід від моделі «низька ймовірність — низька премія» до моделі «висока ймовірність — преміальна ставка», що зрештою перекладає фінансове навантаження на кінцевих споживачів цифрових сервісів, чиї дані зберігаються в застрахованих центрах. Питання про те, чи зможе ринок страхування в Росії в середньостроковій перспективі запропонувати адекватні умови для ІТ-інфраструктури, залишається відкритим.