Сполучені Штати Америки офіційно розширили санкційний список китайських корпорацій, включивши до нього три найбільших технологічних та промислових гіганта: Alibaba, BYD та Baidu. Це рішення Вашингтона ставить під загрозу доступ цих брендів до американського ринку та державних контрактів, а також сигналізує про жорсткий курс у торгово-політичній конфронтації.

Ріст списку та нові цілі

Пентагон оновив перелік китайських компаній, які вважаються такими, що підтримують інтереси Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Тепер у списку значиться вже 188 фірм з КНР. Для порівняння: у 2025 році в цьому переліку було вказано лише 134 компанії. Серед уже відомих учасників «чорного списку» — телекомунікаційні гіганти Huawei та TP-Link.

Включення Alibaba, BYD та Baidu до цього реєстру стало резонансною подією, оскільки мова йде про найвідоміші комерційні бренди Китаю. Міністерство оборони США аргументує свої дії тим, що ці фірми «належать або контролюються китайськими військовими» та сприяють реалізації стратегії «військово-цивільного злиття» Пекіна. Згідно з цією програмою, цивільні та оборонні дослідження об'єднуються для посилення військового потенціалу країни.

Наслідки для бізнесу

Хоча сам по собі список не є прямими економічними санкціями, він часто слугує першим кроком до більш жорстких заходів. Компанії, що потрапили до переліку, ризикують зіткнутися з експортним контролем та повним федеральним заборонам на закупівлі з боку американського уряду. Це означає, що державні контракти для них стають недоступними, а комерційна діяльність у США може бути суттєво обмежена.

Реакція Пекіну та корпорацій

Китай відповів на дії Вашингтона миттєво. Посольство КНР у США назвало рішення дискримінаційним та підкреслило, що китайські компанії, які працюють за кордоном, суворо дотримуються законодавства країн перебування. Пекін закликав США припинити «неправильну практику» тиску на бізнес.

Корпорації також не залишилися осторонь. Представник Alibaba офіційно спростував звинувачення, заявивши: «Ми не є китайською військовою компанією та не є частиною жодної військово-цивільної стратегії злиття. Ми вживемо всі можливі правові заходи проти спроб ввести нашу компанію в оману».

Експертні оцінки та глобальний контекст

Ефективність таких широких заходів викликає сумніви у експертів. Денніс Вайлдер, спеціаліст з національної безпеки, зазначає, що багато американських фірм вже мають глибокі зв'язки з цими китайськими гігантами. На його думку, без реальних штрафів, пов'язаних із комерційними угодами, американські компанії не стануть добровільно відмовлятися від співпраці.

Ситуація ускладнюється паралельними процесами в Європі. ЄС планує ввести санкції проти китайських компаній, які надають допомогу російській армії. До цього списку потрапили не лише фірми з Пекіна, а й з ОАЕ та Туреччини. У відповідь Китай загрожує дзеркальними заходами, називаючи європейський закон «Зроблено в Європі» дискримінаційним.

На фоні глобальної напруги залишається питання залежності інших гравців. Наприклад, український військово-промисловий комплекс поки що не може повністю відмовитися від китайських компонентів. КНР залишається найбільш доступним ринком за масштабом та швидкістю поставок, хоча обговорюється можливість зниження критичної залежності в майбутньому.