Глава дипломатичної служби Ватикану, архієпископ Пол Галлахер, 25 серпня 2026 року особисто зустрівся в Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За повідомленнями, які РБК‑Україна передає зі посиланням на Reuters, це перша за п'ять років очна зустріч на такому рівні між представниками обох сторін. Зустріч відбулася на тлі триваального конфлікту і стала помітним дипломатичним сигналом: Ватикан, як правило, уникає публічних звинувачень на адресу конкретних держав, однак цього разу позиція була сформульована прямо.

Заклик до припинення війни

Під час переговорів Галлахер заявив, що російсько‑українська війна, яку він назвав «чотирирічною», триває і породжує нові жертви. «Це робить майбутнє примирення ще складнішим», — наголосив архієпископ, закликавши терміново припинити конфлікт і «дивитися далі». Таким чином, Ватикан фактично адресував заклику до зупинки бойових дій безпосередньо міністру закордонних справ Росії, що відрізняє цю зустріч від попередніх, переважно гуманітарних, контактів.

Гуманітарна співпраця та діалог

За підсумками зустрічі Галлахер повідомив, що сторони обговорили шляхи досягнення миру в Україні і домовилися про співпрацю з гуманітарних питань. Одним із пріоритетних напрямків названо догляд за дітьми, постраждалими від війни. Архієпископ також заявив, що Ватикан наміряється продовжувати надавати «потужну» підтримку, створюючи простір для діалогу, який, за його словами, необхідний для припинення бойових дій.

Позиція Папи Лева XIV

Зустріч у Москві вписується в ширшу лінію, яку проводить понтифікат. Папа Римський Лев XIV неодноразово закликав до припинення війни. У зверненні від 9 серпня він висловив шкоду у зв'язку з «постійно зростаючою кількістю жертв серед цивільного населення, включно з дітьми». Під час недільної молитви «Ангелус» понтифік знову заявив про глибоку занепокоєність зростанням числа жертв серед цивільних, відзначивши, що несе у своєму серці «страждання близького серцю народу України», і закликав до переговорів заради «справжнього, справедливого і тривалого миру».

Суперечливі дані

У доступних матеріалах є нюанси, які варто враховувати. По‑перше, тривалість конфлікту в заяві Галлахера позначена як «чотирирічна», тоді як сама зустріч охарактеризована як перша за п'ять років — ці два часові маркери стосуються різних подій і не суперечать одне одному, але в спрощених переказах можуть виникати незбіги. По‑друге, частина видань акцентує прямий політичний тиск Ватикану на Москву, тоді як інші підкреслюють виключно посередницьку та гуманітарну роль архієпископа. Точна дата попередньої очної зустрічі на цьому рівні в відкритих зведеннях не уніфікована, тому формулювання «вперше за п'ять років» ґрунтується на повідомленнях РБК‑Україна/Reuters.

Контекст: відмова від участі в «Раді миру»

Дипломатична активність Ватикану в Москві відбувається на тлі іншого резонансного рішення: за наявними даними, Ватикан відмовився від участі в так званій «Раді миру», ініціативі президента США Дональда Трампа. Сукупність цих кроків — прямий заклику до припинення війни, заявлене намірення підтримувати діалог і відмова від американського формату — свідчить про те, що Ватикан намагається вести власний, незалежний трек врегулювання, спираючись на гуманітарні канали та прямі контакти з обома сторонами конфлікту.