Велика Британія запровадила санкції проти восьми будівельних та девелоперських компаній, які, за заявою лондонського уряду, беруть участь у зведенні поселень на окупованому Західному березі. Це перший пакет заходів, ухвалений після того, як уряд оголосив про жорсткіший підхід до дій Ізраїлю на цій території. За оцінкою влади, обмеження мають порушити фінансові потоки компаній та позбавити їх можливості підтримувати будівництво на Західному березі. Поселення визнані незаконними згідно з міжнародним правом, а останніми місяцями зафіксовано зростання насильства з боку поселенців щодо палестинців.

Санкції як інструмент тиску

Під обмеження потрапили вісім будівельних та девелоперських фірм, які, за даними британського уряду, залучені до розширення поселень. Мета заходів — ускладнити доступ цих компаній до фінансування і тим самим знизити їхню здатність брати участь у будівельних проектах на окупованій території. Лондон наголошує, що такі кроки є частиною ширшої стратегії, спрямованої на те, щоб не просто фіксувати порушення, а й діяти проти осіб та структур, які від них виграють.

Дедлайн щодо проекту E1

Пакет санкцій оголошено за два дні до закінчення терміну подання заявок на будівельні тендери в районі E1 на схід від Єрусалима. Плани щодо освоєння цієї території, які отримали міжнародну критику, фактично розділили б Західний берег на дві частини та ізолювали б Східний Єрусалим. Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд заявив, що розробка E1 зробить дводержавне рішення «нежиттєздатним», оскільки вона «проходить крізь серце Палестини». Його звернення до потенційних підрядників було сформульовано прямо: «не подавайте заявки, не будуйте і не отримуйте прибуток від руйнування дводержавного рішення».

Активістська група Tzav 9

Окрім компаній, під санкції потрапила ізраїльська активістська структура Tzav 9, яка, за заявою британського уряду, організовує та проводить блокади, що перешкоджають доставці допомоги до Гази. Включення цієї групи до санкційного списку свідчить про те, що Лондон розширює охоплення обмежень на недержавні актори, які, за його оцінкою, беруть участь у порушенні гуманітарних норм. Таким чином, пакет зачіпає як комерційний сектор, пов'язаний із поселеннями, так і активістське поле.

Розширення санкційного режиму та нові закони

Заходи вжито на тлі розширення британського режиму санкцій у сфері прав людини, яке відбулося минулого місяця: воно дозволило уряду запроваджувати обмеження проти осіб та компаній, причетних до порушень міжнародного гуманітарного права в будь-якій точці світу. Раніше, у вересні, Велика Британія оголосила про заборону імпорту товарів з ізраїльських поселень, а також про дії проти компаній і приватних осіб, що надають послуги з розширення поселень. Зараз уряд розробляє окреме законодавство, яке заборонить імпорт товарів із поселень та надання рекламних послуг для поселенської нерухомості на території Великої Британії.

Контекст: поселення та зростання насильства

З моменту окупації Західного берега та Східного Єрусалима під час близькосхідної війни 1967 року Ізраїль звів близько 160 поселень, у яких проживають близько 700 000 євреїв; поруч із ними, за оцінками, живуть близько 3,3 мільйона палестинців. З початку війни в Газі, спровокованої атакою руху, очолюваного ХАМАС, на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, зафіксовано сплеск нападів поселенців на палестинців та їхнє майно на Західному березі. Саме на цьому тлі Лондон позиціонує свої заходи як спробу захистити дводержавне рішення, яке, за словами Мілібенда, залишається «північною зіркою» підходу уряду, і заявляє про готовність продуктивно працювати з новим ізраїльським урядом та Палестинською адміністрацією заради «сталого миру та безпеки для ізраїльтян і палестинців».