У Венеції завершився 83-й Міжнародний кінофестиваль, що проходив з 2 по 12 вересня. Головною нагородою вечора — «Золотим левом» за найкращий фільм — журі відзначило психологічний трилер датської режисерки Мей Ель-Тухі «Невідома жінка» (Kvinde Ukendt), знятий у спільному виробництві Данії, Швеції та Латвії. Водночас у центрі уваги опинився російський режисер Ілля Хржановський, який отримав «Срібного лев» за найкращу режисуру за стрічку «Дау» — проєкт, навколо якого за місяць до церемонії розгорнулася публічна дискусія з участю українських відомств.

Головний приз: датський трилер про минуле, яке не відпускає

Сюжет «Невідомої жінки» розгортається в Данії влітку 1945 року. Головна героїня Марі працює нянею та служницею в домі заможного вдівця і планує вийти за нього заміж, однак її минуле загрожує зруйнувати ці плани: під час Другої світової війни у жінки був роман із німецьким солдатом. Саме ця лінія таємниці та провини, за задумом режисерки, тримає напругу психологічного трилера до фіналу. За роль Марі виконавиця Матільда Арсель була удостоєна «Кубка Вольпі» за найкращу жіночу роль, що зробило датсько-шведсько-латвійський проєкт одним із найвиграшніших на фестивалі.

Гран-прі журі та найкраща режисура: Корея та Росія

«Срібного лев — Гран-прі журі» присудили південнокорейській драмі «Можлива любов» (Ga-neung-han Sa-rang) режисера Лі Чан Дона. За описом фестивалю, стрічка досліджує жорстокість сучасної трудової системи через долі двох подружніх пар — звільненого працівника з дружиною та режисерки документального кіно з її чоловіком. Нагорода за найкращу режисуру дісталася росіянину Іллі Хржановському за «Дау» — стрічку виробництва Німеччини, Франції та Швеції, що розповідає про життя радянського фізика Льва Ландау в СРСР. Згідно з офіційним описом фестивалю, фільм надиханий історіями фізиків, які працювали над створенням радянської атомної бомби, і відстежує життя героя з 1928 року на протязі чотирьох десятиліть радянської історії.

«Дау» і суперечка навколо участі в конкурсі

Ще в серпні Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Міністерством закордонних справ висловило занепокоєння через участь «Дау» в конкурсі. У заявці акцент був зроблено на зв'язках режисера з Росією та російським бізнесом: за твердженням відомств, виробництво фільму фінансував перебуваючий під санкціями США та України російський бізнесмен Сергій Адоньєв. Окремо відзначалося, що виконавець головної ролі Теодор Курентзис прийняв російське громадянство та розвивав кар'єру за фінансування підсанкційних російських державних банків і культурних інституцій. Україна також зазначила, що зйомки проходили в Харкові у 2008–2011 роках, але місто у фільмі показано «крізь радянську оптику».

Суперечливі дані

Позиції сторін щодо «Дау» принципово розходяться. З одного боку, журі 83-го Венеційського кінофестивалю офіційно нагородило фільм «Срібним левом» за найкращу режисуру, визнавши його художню цінність в межах основного конкурсу. З іншого боку, українські відомства наполягали, що фестиваль, показуючи цю роботу, «ризикують опосередковано легітимізувати спроби Росії стерти та присвоїти історію та культурну ідентичність України», і підкреслювали, що місто-локація (Харків) «зараз зазнає постійних російських ракетних, дронівих та бомбових атак». Таким чином, одна й та сама картина водночас фігурує як лауреат міжнародного конкурсу та як об'єкт політико-культурного протесту; у наданих джерелах ці дві оцінки співіснують без їхнього взаємного спростування.

Підсумки основного конкурсу

Підсумкова картина 83-го Венеційського кінофестивалю виглядає так: «Золотий лев» — «Невідома жінка» (Мей Ель-Тухі), «Кубок Вольпі» за жіночу роль — Матільда Арсель, «Срібний лев — Гран-прі журі» — «Можлива любов» (Лі Чан Дон), «Срібний лев» за найкращу режисуру — Ілля Хржановський за «Дау». На тлі цих нагород фестиваль знову опинився в точці перетину кінематографічних і політичних повесток, що, ймовірно, визначить дискусію навколо його підсумків у найближчі тижні.