25 червня 2026 року віце-президент США Джей Ді Венс дав інтерв'ю британському виданню UnHerd, у якому розкрив деталі історичного зсуву у відносинах Вашингтона та Тегерана. Венс підтвердив створення прямого каналу зв'язку для зниження напруги та врегулювання спірних питань, а також анонсував несподіваний дипломатичний розворот з боку країн Перської затоки.

Канал зв'язку в Дохі: військові за одним столом

Центральним елементом нової стратегії деескалації стало угода про створення постійної комісії з деконфліктингу. Венс офіційно підтвердив, що представники Корпусу вартових Ісламської революції (КСІР) та Центрального командування Збройних сил США (CENTCOM) проведуть зустрічі в Дохі (Катар).

Логіка цього кроку полягає у переході від протистояння до оперативного реагування. Як висловився віце-президент, сторони вирішили «просто проводити час разом», щоб запобігати інцидентам та вирішувати суперечки в режимі реального часу, зокрема навколо триваючого протистояння танкерів у Ормузькій протоці.

Фундаментом для цих дій став меморандум про взаєморозуміння (MoU), підписаний у Швейцарії. Венс охарактеризував його як основу для майбутнього миру: «Давайте відкриємо протоки, припинимо стріляти один в одного і подивимось, чи зможемо ми укласти повноцінну ядерну угоду». На його думку, Тегеран тепер пропонує принципово інші умови інспекцій порівняно зі СВПД 2015 року.

Дипломатичний розворот ОАЕ та економічні стимули

Другим ключовим пунктом стало підтвердження переговорів між Іраном та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Венс відзначив парадоксальність ситуації: Абу-Дабі, яке раніше займало одну з найжорсткіших позицій у регіоні, зараз веде діалог з іранським керівництвом і навіть з КСІР.

Головною темою цих бесід стали можливі інвестиції та економічні стимули. Венс підкреслив, що арабські країни Затоки обговорюють умови, за яких Іран може стати привабливим для інвестицій. Міжнародні агентства, включаючи Reuters, підтверджують інформацію про можливе створення спеціального фонду відновлення для Ірану обсягом до 300 мільярдів доларів.

При цьому Вашингтон зберігає роль суворого регулятора. Венс уточнив, що «жодного цента» з цих коштів не надійде з американського бюджету. Будь-які іноземні інвестиції та фінансові потоки будуть координуватися Білим домом, вимагаючи схвалення США та залежати від реального зміни поведінки Тегерана.

Чому це відбувається: погляд аналітиків

Експерти з безпеки, включаючи публікації в The Times of Israel, сходяться на думці, що прагматизм ОАЕ продиктований не раптовою симпатією до Ірану, а уроками недавньої регіональної війни. Попавши під удари під час ескалації, арабські монархії прийшли до висновку, що покращення економічних зв'язків та пряма дипломатія з Тегераном — це єдиний надійний спосіб захистити власну інфраструктуру.