Апарат Верховної Ради України офіційно підтвердив, що приймає комплекс заходів для забезпечення безперервної роботи парламенту в власній будівлі за адресою: вулиця Михайла Грушевського, 5, в умовах регулярних повітряних тривог у Києві. Про це 31 серпня 2026 року повідомила пресслужба парламенту, посилаючись на внутрішнє заяву апарату. У документі підкреслюється, що всі необхідні організаційні та технічні рішення вже прийняті, щоб сесії та комітетські засідання не переривалися через сигнали повітряної загрози.

Контекст: тривоги як системний фактор роботи законодавця

Проблема регулярних повітряних тривог у столиці стала одним із ключових організаційних викликів для Верховної Ради у 2026 році. Ще 19 серпня народний депутат Никита Потураев в ефірі Radio NV заявив, що постійні сигнали тривоги суттєво ускладнюють повноцінну роботу законодавчого органу. За його словами, у кулуарах парламенту обговорювалися як мінімум два сценарії подальших дій, включно з можливістю тимчасового переїзду в більш безпечне приміщення. Це висловлювання викликало широкий відгук у ЗМІ та серед громадськості, оскільки стосувалося питання безпеки сотень депутатів і працівників апарату.

Позиція спікера: переїзд не планується

Однак голова Верховної Ради Руслан Стефанчук згодом публічно спростував сценарій переїзду. У своєму заявленні він підкреслив, що парламент продовжить працювати в історичній будівлі на Грушевського і не збирається шукати «особливих умов» для себе. Стефанчук акцентував, що нардепи «не відокремлюються від суспільства» і режим роботи законодавчого органу буде визначатися самою Радою «відповідно до потреб держави та оцінок безпеки уповноважених служб». Таким чином, офіційна позиція керівництва парламенту зводиться до того, що будівля залишається основним робочим простором, а адаптація до умов тривог здійснюється всередині неї.

Уряд готує паралельні зміни

Паралельно з рішеннями в парламенті, на рівні уряду також розробляються коригування. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни в підходах до організації роботи державних органів під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, за його словами, буде переглянута практика застосування комендантської години. Ці кроки свідчать про те, що питання адаптації державного управління до умов постійної загрози повітряних атак виходить за межі одного лише парламенту і торкається всієї системи виконавчої влади.

Суперечливі дані

У публічному дискурсі навколо роботи Ради в умовах тривог простежується розбіжність у формулюваннях. З одного боку, депутат Никита Потураев 19 серпня заявив, що «обговорюються два сценарії», один з яких передбачає тимчасовий переїзд у більш безпечний об'єкт. З іншого боку, спікер Стефанчук послідовно наполягає, що переїзд не планується і парламент залишається на Грушевського. Крім того, низка ЗМІ (зокрема Rambler) у заголовках допускають варіант роботи депутатів «у підвалі» будівлі, що не підтверджено ні пресслужбою Ради, ні самим Стефанчуком. Таким чином, доки не буде опубліковано конкретний регламент або наказ апарату про нові правила роботи під час тривог, частина деталей залишається предметом спекуляцій. Офіційно підтверджено лише те, що заходи щодо забезпечення безперервної роботи прийняті і будівля залишається основним місцем засідань.

Що це означає для законодавчого процесу

Для громадян і спостерігачів ключовий висновок полягає в тому, що Верховна Рада не зупиняє свою діяльність і не переносить сесії в альтернативні локації. Апарат парламенту взяв на себе задачу технічної та організаційної адаптації: забезпечення укриттів, гнучкий графік перерв на час тривог, збереження кворуму та доступність робочих місць. При цьому остаточні параметри режиму — наприклад, допустима тривалість сесії в умовах діючої тривоги або порядок голосувань — уточнюватимуться по мірі надходження оцінок безпеки від уповноважених служб, як заявив Стефанчук.