---
title: "Від Mavic до RayBird: як розвідувальні дрони стали невидимим фундаментом війни"
description: "Керівник відділу безпілотних технологій Фонду Притули Кирило Люков пояснив RBC-Ukraine, чому розвідувальні дрони стали критичною ланкою війни і як українська індустрія за два роки перейшла від поодиноких бортів до багаторівневої системи з десятків сертифікованих платформ."
date: 2026-11-11T13:27:51.564Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/vid-mavic-do-raybird-rozviduvalni-drony
tags: [reconnaissance-drones, ukraine-military, drone-warfare, unmanned-technologies, military-tech, orlan-drone, raybird, sokil-drone]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# Від Mavic до RayBird: як розвідувальні дрони стали невидимим фундаментом війни

![Військовий розвідувальний дрон квадрокоптер у польоті на тлі хмарного неба](https://xab.info/media/2026/11/11/razvedyvatelnye-drony-evolyutsiya-armii-ukrainy/razvedyvatelnye-drony-evolyutsiya-armii-ukrainy-1.webp)

## Ключові тези

- Розвідувальні дрони є витратним матеріалом, що вимагає регулярного поповнення, а не разової передачі техніки
- Літакові розвідники забезпечують радіус 30–100+ км проти 7–15 км у мультироторних, знімаючи загрозу для екіпажів
- До 2026 року в Україні функціонує понад десяток сертифікованих серійних розвідників, включно з GOR, RayBird (до 260 км) та Sokil
- Російські БпЛА еволюціонували: Mesh-мережі, покращена оптика, інтеграція з баражуючими боєприпасами «Ланцет»
- Україні необхідна багаторівнева система повітряної розвідки, що поєднує дорогі дальні комплекси та масові тактичні платформи

Коли заходить мова про безпілотні технології в умовах збройного конфлікту, увага публіки та донорів майже завжди прикована до ефектних ударних апаратів і перехоплювачів. Видовищне відео збитого ворожого об'єкта легко конвертується у збір коштів, тоді як робота розвідувального дрона залишається невидимою: немає яскравого моменту, результат не завжди можна зафіксувати в кадрі, а цінність інформації, отриманої з борту, стає очевидною лише постфактум. Саме тому, за словами Кирила Люкова, керівника відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули, зібрати кошти на розвідувальні БпЛА значно складніше, ніж на перехоплювачі чи ударні дрони. Між тим саме розвідка визначає, чи вдасться вчасно виявити загрозу, евакуювати пораненого бійця, зупинити ворожий наступ або точно відпрацювати по цілі. Розвідувальний дрон, як наголошує експерт, є витратним матеріалом: незалежно від вартості борта кожен пілот розуміє, що після запуску апарат може не повернутися, а підрозділам потрібні регулярні пополнення парку, а не разова передача техніки.

### Невидима робота: від аеророзвідки до цілевказування

Базова місія розвідувального безпілотника — аеророзвідка: зафіксувати ділянку місцевості, нанести отриману інформацію на шари бойових С2-систем і систем ситуаційної обізнаності. Проте роль таких апаратів не обмежується первинним спостереженням. У щоденній бойовій роботі розвідники виконують дорозвідку раніше зафіксованих об'єктів, підтверджують вогневе ураження, забезпечують об'єктивний контроль результатів ударів. Низка моделей додатково функціонують як ретранслятори та цілевказувачі для ударних дронів, що працюють у парі. По суті, розвідник одночасно виконує функції «очей», зв'язку та координації для підрозділу. Втратити такий апарат під час активної роботи означає зупинити кілька взаємопов'язаних процесів і піддати ризику всю групу, яка спиралася на його дані.

### Мультиротор проти літакового типу: питання життя екіпажу

Розвідувальні безпілотники поділяються на мультироторні та літакові. В умовах інтенсивних бойових дій вибір типу апарата напряму впливає на безпеку операторів. Мультироторні платформи — Mavic, Autel і подібні — працюють у радіусі 7–15 кілометрів від лінії зіткнення, а їхні екіпажі змушені перебувати в так званій «кілзоні», впритул до передової. Літаковий тип принципово змінює геометрію завдання: радіус дії становить від 30 до 100 кілометрів і більше, що дозволяє вести розвідку, коригувати вогонь і фіксувати результати ударів, не піддаючи екіпаж прямій загрозі. Як зазначає Люков, це не просто велика дальність, а інший клас завдань і інший рівень безпеки для особового складу.

### Українська дронова індустрія: від перших напрацювань до десятків сертифікованих платформ

Перші українські системні напрацювання в галузі розвідувальних БпЛА з'явилися ще у 2014–2015 роках. З 2022 року ринок отримав потужний вимушений імпульс: на ньому виник цілий перелік нових виробників, і до 2026 року в країні функціонує понад десяток сертифікованих серійних розвідників, які, за оцінкою експертів, повноцінно конкурують із російськими аналогами. Серед них — як давно відомі платформи в оновлених версіях, так і абсолютно нові рішення. У верхньому сегменті знаходяться дорогі багатофункціональні комплекси на кшталт GOR і RayBird з радіусом дії до 250–260 км і робочою висотою 3500–5500 м. У нижньому — доступні масові рішення типу Sokil, призначені для щоденної тактичної роботи на рівні підрозділу.

### Еволюція російського дрона: Mesh-мережі, оптика та баражуючі боєприпаси

За останні півтора-два роки російські розвідувальні безпілотники також суттєво еволюціонували. Противник активніше використовує Mesh-мережі та ланцюжки ретрансляції для забезпечення більш стабільного зв'язку й збільшення дальності роботи. Вдосконалюються оптичні сенсори, що дозволяє вести розвідку з більш безпечних для себе дистанцій. Найбільшу загрозу, за даними української сторони, становлять «Орлан-10» і «Орлан-30» з бензиновими двигунами та радіусом дії понад 150 км. Комплекси Zala й Supercam завдяки якісній оптиці працюють як цілевказувачі для баражуючих боєприпасів типу «Ланцет». У тактичній ланці використовуються масові розвідники, наприклад «Князь Віщий Олег». Загальна тенденція, яку фіксують українські фахівці, очевидна: ворожі безпілотники стають складнішими цілями й дозволяють противнику діяти на більшій глибині.

### Багаторівнева система: чому однієї платформи недостатньо

Додаткову загрозу українським розвідувальним екіпажам створюють ворожі дрони-перехоплювачі, які цілеспрямовано полюють на безпілотники, насамперед розвідувальні. Чим дорожчий комплекс, тим відчутнішою є його втрата для підрозділу. Це не означає відмови від дорогих технологічних платформ — вони незамінні для завдань на великих відстанях і значній глибині. Проте покладатися виключно на них неможливо. За оцінкою Кирила Люкова, Україні необхідна багаторівнева система повітряної розвідки, в якій кожен тип безпілотника виконує чітко визначені завдання: для оперативної глибини — складні й потужні комплекси, для щоденних тактичних завдань — доступні літакові дрони, які можна передавати підрозділам у великій кількості та регулярно поповнювати. Лише така архітектура дозволяє одночасно закривати завдання розвідки, цілевказування, коригування вогню та ситуаційної обізнаності на всіх рівнях — від тактичного до оперативного.

## Перевірка фактів і джерела

- [От одиночных бортов к системе: как эволюционируют дроны-разведчики в армии](https://www.rbc.ua/ukr/news/vid-poodinokih-bortiv-sistemi-k-evolyutsionuyut-1794398836.html) - Першоджерело — експертна колонка Кирила Люкова. Усі цифри (радіуси, висоти, назви платформ) наведено як твердження одного експерта без незалежного підтвердження. Статус «із застереженнями» через походження характеристик із єдиного джерела.

## Часті запитання

### Чим літакові розвідувальні дрони відрізняються від мультироторних?

Літакові платформи забезпечують радіус дії від 30 до 100 кілометрів і більше, тоді як мультироторні (Mavic, Autel) працюють у радіусі 7–15 км. Ключова відмінність — безпека екіпажу: оператори мультироторних апаратів змушені перебувати в «кілзоні» біля лінії зіткнення, а літакові дозволяють вести розвідку на безпечній дистанції.

### Які українські розвідувальні дрони згадуються в матеріалі?

У колонці названо GOR і RayBird (радіус до 250–260 км, робоча висота 3500–5500 м) як дорогі багатофункціональні комплекси, а також Sokil як доступне масове рішення для щоденної тактичної роботи. Уточнюється, що на ринку понад десяток сертифікованих серійних розвідників.

### Які російські розвідувальні БпЛА вважаються найбільш загрозливими?

За даними української сторони, найбільшу загрозу становлять «Орлан-10» і «Орлан-30» (бензинові двигуни, радіус понад 150 км), а також Zala й Supercam, що використовуються як цілевказувачі для баражуючих боєприпасів «Ланцет». У тактичній ланці — «Князь Віщий Олег».

### Чому збір коштів на розвідувальні дрони складніший, ніж на ударні?

Роботу розвідувального БпЛА складно показати одним видовищним відео, а результат його діяльності не завжди видно одразу. На відміну від ударних дронів, де є наочний момент ураження цілі, цінність розвідки проявляється у довгостроковій перспективі та в координації кількох процесів.