Українська оборонна промисловість перебуває на переломному етапі, коли питання технологічної незалежності перестає бути теоретичним і стає питанням виживання. Яскравим прикладом цієї трансформації виступає компанія «Генерал Черешня», яка активно перестраює свої логістичні ланцюжки, щоб мінімізувати залежність від китайських комплектуючих.

Стратегічний ризик глобального масштабу

Співзасновник компанії-виробника безпілотників Ярослав Гришин у інтерв'ю РБК-Україна окреслив головну проблему галузі. На його думку, залежність від китайських компонентів — це не просто локальне питання для України, а стратегічний ризик для всього світу.

«Поки що це не проблема, але це ризик, який ми повинні мінімізувати, створюючи власні якісні комплектуючі», — підкреслив Гришин. Саме цей тезис став відправною точкою для пошуку нових партнерів і технологій.

Новий вектор: партнерство з Хорватією

Замість того щоб продовжувати закуповувати деталі в Азії, «Генерал Черешня» переорієнтувала зусилля на європейського виробника. Ключовим партнером у цьому процесі стала хорватська компанія ORQA.

Особливість цієї співпраці полягає в тому, що ORQA виробляє всі свої комплектуючі повністю без використання китайських компонентів. Гришин зазначив, що робота над цим напрямком ведеться дуже активно і вже приносить плоди:

  • Компанія вже збирає дрони з використанням деталей від хорватського партнера.
  • У найближчих планах — запуск власного виробництва таких деталей безпосередньо в Україні.

Географія закупівель змінюється

Тенденція до відходу від монополії Китаю підтверджується і на макрорівні. У останні роки спостерігається поступовий «географічний» перехід закупівель. Якщо раніше Пекін був безальтернативним постачальником, то зараз частина замовлень перетікає в Європейський Союз, Сполучені Штати, Тайвань та Південну Корею.

Всередині України також зростає обсяг виробництва компонентів для оборонної галузі. Однак експерти зазначають, що найскладніші технології поки що все ще залишаються залежними від імпорту.

Цифри локалізації

За відкритими оцінками, минулого року частка китайських компонентів у конструкції українських безпілотників знизилася приблизно до 38%. Тим не менш, ситуація в галузі неоднорідна і суттєво залежить від конкретного виробу та виробника.

Деякі українські компанії вже досягли рівня локалізації до 90%, демонструючи високий ступінь автономності. Водночас окремі продукти досі значною мірою залежать від постачань із-за кордону, що підкреслює необхідність подальшого розвитку власної виробничої бази.