Ситуація в Перській та Оманській затоках різко загострилася на тлі заяви віце-президента США Джей Ді Венса. Вашингтон офіційно підтвердив нанесення авіаударів по військових об'єктах на території Ірану, оголосивши Тегерану ультиматум. Публічна декларація Білого дому стала прямим відповіддю на інцидент, що стався 25–26 червня 2026 року, коли ударні безпілотники атакували цивільний контейнеровоз Ever Lovely під прапором Сінгапуру.

Зрив режиму припинення вогню

Події розвиваються на тлі підписаного всього тиждень тому, 17 червня 2026 року, Ісламабадського меморандуму про взаєморозуміння (US-Iran MoU). Угода, досягнута за посередництва Пакистану між Дональдом Трампом та Масудом Пезешкіаном, передбачала 60-денний режим припинення вогню та гарантувала безперешкодне судноплавство через Ормузьку протоку. Однак атака на судно, оператором якого є тайванська компанія Evergreen, була кваліфікована американською стороною як грубе порушення Статті 5 договору.

Згідно з даними Центрального командування ЗС США (CENTCOM), у відповідь на дії Ірану було залучено палубну авіацію та ракетні комплекси. Удари були нанесені точково по складах БПЛА, ракетній зброї та береговим радіолокаційним станціям Корпусу вартових Ісламської революції (КСВІР), які відповідали за моніторинг південного морського коридору.

Позиція Вашингтона: «Насильство зустріне насильство»

Віце-президент Джей Ді Венс, який очолював американську переговорну групу в Ісламабаді, жорстко окреслив рамки застосування сили. У своєму заяві в соціальній мережі X він підкреслив, що США дотримуються умов угоди, але не допустять одностороннього порушення режиму.

«Іран підписав угоду про припинення вогню. Ми її дотримуємося. Якщо у них є розбіжності щодо того, як застосовується меморандум про взаєморозуміння, вони можуть подзвонити. Але насильство буде зустрінуто насильством», — заявив Венс.

За інформацією Білого дому, для атаки на Ever Lovely Тегеран залучив не менше чотирьох дронів-камікадзе.

Реакція Тегерана та правова колізія

Іранська сторона категорично відкинула звинувачення у порушенні режиму припинення вогню. Високопоставлений представник Ісламської консультативної ради Ебрахім Азізі охарактеризував дії КСВІР як «управління режимом перемир'я» та захист суверенних прав прибережного держави. Тегеран наполягає на виключних повноваженнях щодо регулювання навігації в Ормузькій протоці, а також на праві стягувати збори після закінчення 60-денного періоду, передбаченого меморандумом.

Згідно з міжнародним правом, реалізація права на самооборону та захист торговельного судноплавства (в рамках статті 51 Статуту ООН) не анулює дію двосторонніх угод про деескалацію, однак переводить їх виконання в особливий режим військово-політичного паритету, де припинення вогню безпосередньо залежить від взаємного виконання процесуальних зобов'язань.

Економічні наслідки та загроза ядерному змову

Ескалація вже відобразилася на світових ринках. Аналітики німецького Landesbank Baden-Württemberg (LBBW) зафіксували короткостроковий ріст ціни на нафту марки Brent, а котування золота вийшли в захисний діапазон. Міжнародна морська організація (ІМО) призупинила евакуацію суден, а генеральний секретар Арсеніо Домінгес підтвердив замороження гуманітарної програми ООН щодо виводу цивільного флоту з зони Перської затоки.

Критичним фактором залишається доля 60-денного переговорного раунду щодо ядерної програми Ірану, старт якого було дано 17 червня. Зрив умов меморандуму ставить під загрозу вироблення фінальної угоди, а Мінфін США, незважаючи на видану ліцензію OFAC, заблокував подальший трек розблокування фондів Ірану на $12 млрд.