Знаменитий у минулому нападник київського «Динамо» Віктор Хлус дав відверте інтерв'ю, в якому детально розповів про свій довгий і тернистий шлях у великий футбол. Уродженець невеличкого містечка Новгород-Сіверський пройшов унікальну спортивну школу: від гри за шкільну збірну та виступів у Чернівцях до аматорського «Рефрижератора» з Фастова. Саме наполеглива праця та гольове чуття дозволили молодому форварду привернути увагу селекціонерів провідних клубів України того часу, що докорінно змінило його подальшу долю та відкрило дорогу на найвищий рівень.

Доленосна зустріч з Валерієм Лобановським

Особливе місце у спогадах ветерана займає його переїзд до Києва у 1980 році та знайомство з легендарним тренером Валерієм Лобановським. За словами Віктора Хлуса, їхня перша зустріч відбулася абсолютно несподівано просто на вулиці біля вокзалу, коли він разом із представником «Буковини» прямував на базу «Динамо». Перед моїми очима стояв сам Лобановський, і цей момент здавався неймовірним, немов усе відбувалося не насправді. Провівши перший сезон переважно в дублюючому складі, Хлус уже на початку 1981 року заслужив переведення до основи, де закріпився серед вісімнадцяти найкращих гравців головної команди країни.

Єврокубки, травми та закордонний досвід

Футбольна доля Віктора Хлуса вмістила в себе яскраві матчі на єврокубковій арені, золоті медалі чемпіонату СРСР, а також важкі травми, які згодом внесли корективи в його професійну кар'єру. Після київського «Динамо» форвард виступав за одеський «Чорноморец», «Гурію» з Ланчхуті, а також провів десять насичених років у Швеції, граючи та адаптуючись до місцевого футболу. Цей колосальний ігровий досвід сформував у ньому не лише сильного спортсмена, а й зрілу людину, яка вміє подолати кризові моменти як на полі, так і за його межами.

Продовження традицій у статусі ветерана

Завершивши професійну кар'єру гравця, Віктор Іванович не покинув улюблену справу, а повністю присвятив себе розвитку та підтримці футбольного руху. Він активно працював із юними таланти, організовував дитячі турніри і сьогодні очолює Асоціацію ветеранів футболу Києва. Проводячи паралелі між минулим і сьогоденням, Хлус регулярно ділиться експертною думкою щодо стану українського футболу, не боячись критикувати сучасні ігрові тенденції та закликаючи молодих гравців переймати найкращі традиції радянської та європейської школи.