Недавній скандал навколо саміту «Карпатської вісімки» (C8), що проходив на території України, а також оприлюднення угоди про зберігання нафти між компаніями MOL та «Нафтогаз» помітно загострили дипломатичний діалог між Будапештом і Києвом. Нове регіональне об'єднання, створене задля зміцнення інвестицій та регіональних зв'язків, зіткнулося з серйозними протиріччями на старті. Обидві сторони сподівалися подолати багаторічні розбіжності часів колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана, проте ініціатива натрапила на жорстке несприйняття з боку угорського керівництва.

Суть дипломатичного конфлікту

Увечері 21 вересня прем'єр-міністр Угорщини та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провели публічну онлайн-дискусію, яка переросла в обмін різкими звинуваченнями. Глава українського МЗС звинуватив угорського прем'єра у продовженні обструкціоністської політики його попередника після того, як той заявив у парламенті про «помилкове» включення Угорщини до ініціативи C8 без попередніх консультацій та згоди. У відповідь Будапешт наголосив на неприйнятності одностороннього включення суверенної держави в міжнародні формати, зазначивши, що порівняння з політикою Орбана є некоректними та контрпродуктивними.

Суперечливі дані

Під час висвітлення саміту в Буковелі, що відбувся 24 вересня під керівництвом президента України Володимира Зеленського, виникли суттєві розбіжності в оцінці рівня представництва Угорщини. Українська сторона наполягала, що присутність угорського тимчасового повіреного у справах є формою офіційної участі, незважаючи на те, що він не підписав підсумкову заяву. Водночас угорські дипломатичні джерела та повідомлення в ЗМІ чітко заявляли, що Будапешт заздалегідь попереджав про відсутність свого лідера та делегації, а включення країни до складу C8 без підпису глави уряду вважає недійсним і помилковим.

Історичний контекст та мовне питання

Цей інцидент знову актуалізував давні суперечки щодо прав угорської національної меншини на Закарпатті, яка налічує близько 100 000 осіб. Відносини між країнами залишаються напруженими з 2017 року, коли Україна ухвалила закон про освіту, що торкнувся мовних прав нацменшин. Незважаючи на прагнення нового угорського уряду налагодити конструктивний діалог і допомогти Україні в процесі інтеграції до Європейського Союзу, мовний та культурний фактори продовжують чинити сильний деструктивний вплив на двосторонню дипломатію.

Аналіз наслідків для європейської інтеграції

Те, що сталося, завдає серйозного удару по зусиллях останніх місяців, спрямованих на підготовку ґрунту для відкриття нових переговорних глав України з ЄС. Хоча економічні зв'язки продовжують функціонувати — про що свідчить нафтова угода між MOL та «Нафтогазом», політична недовіра між Будапештом і Києвом зберігається. Експерти зазначають, що без врегулювання регіональних розбіжностей та вироблення механізмів взаємної поваги до суверенітету процес зближення України з ЄС та зміцнення східноєвропейської безпеки може зіткнутися з новими серйозними бар'єрами.