Узбережжя султанату Оман стає свідком масштабної екологічної драми. У акваторії, що прилягає до охоронюваних островів Халланіят, зафіксовано серйозну витоку сирої нафти з танкера Caroline Bezengi. Судно, що опинилося у критичній ситуації, стало причиною утворення нафтового плями, яке, за попередніми оцінками, вже охопило сотні квадратних кілометрів. Інцидент привернув увагу міжнародних екологів та влади регіону, викликаючи занепокоєння щодо збереження унікальної морської екосистеми.

Масштаб розливу та дії влади

Управління з охорони навколишнього середовища Оману підтвердило факт розливу, повідомивши, що нафтове пляма поширилося на площу близько 390 квадратних кілометрів. Наразі забруднення рухається у північно-східному напрямку від островів і перебуває на відстані приблизно семи кілометрів від берегової лінії. Попри серйозність ситуації, офіційні представники Оману заявили, що на даний момент безпосередня загроза для прибережної інфраструктури, включаючи опріснювальні установки та туристичні об'єкти, відсутня. Влада країни вже розпочала роботи з ліквідації наслідків ЧП, однак точні терміни завершення операції поки не називаються.

Судно «тіньового флоту» та його маршрут

Згідно з даними систем відстеження суден, танкер Caroline Bezengi має довгу історію експлуатації, характерну для так званого «тіньового флоту». Судно, побудоване у 2001 році, завантажило нафту в російському порту Новоросійськ ще у квітні цього року. Наприкінці травня танкер пройшов через Суецький канал, прямуючи до місця призначення. Експерти зазначають, що подібні судна часто використовуються для транспортування російських вуглеводнів в обхід західних санкцій. Вони можуть не мати міжнародного страхового покриття та використовувати прапори різних юрисдикцій для приховування реальних власників, що значно ускладнює процес притягнення до відповідальності у разі аварій.

Екологічні ризики для заповідника Халланіят

Особливого занепокоєння викликає географічне розташування інциденту. У минулому році султан Оману Хайтам бін Тарік видав указ про створення природного заповідника навколо островів Халланіят. Ця територія є ключовим місцем існування рідкісних видів морських тварин, включаючи гребінчастих китів Аравійського моря та бакланів Сокотри. Попадання нафти у ці води може завдати непоправної шкоди біорізноманіттю регіону. Екологи попереджають, що довгострокові наслідки розливу можуть проявитися через роки, впливаючи на репродуктивні цикли морських мешканців та стан коралових рифів.

Суперечливі дані

Існують значні розбіжності в оцінках масштабів забруднення між офіційними джерелами та незалежними організаціями. Управління з охорони навколишнього середовища Оману називає площу плями в 390 квадратних кілометрів. У той же час, міжнародна екологічна організація Greenpeace, проаналізувавши супутникові знімки, оцінює площу розливу приблизно в 600 квадратних кілометрів. Ця суттєва різниця в цифрах може свідчити про те, що фактичний обсяг забруднення перевищує офіційні дані, або ж про різницю в методиках підрахунку площі нафтової плівки. Незалежні експерти схильні до версії, що реальна ситуація може бути більш критичною, ніж заявляє місцеве відомство.

Контекст безпеки та удари по «тіньовому флоту»

Інцидент з Caroline Bezengi відбувається на фоні загострення ситуації з безпекою морських перевезень російської нафти. Російська Федерація продовжує активно використовувати «тіньовий флот» для експорту, однак такі судна стають все більш вразливими. Зокрема, 9 серпня 2026 року Служба безпеки України (СБУ) повідомила про ураження трьох суден «тіньового флоту» у Чорному морі, серед яких був нафтовий танкер та два сухогрузи. Останнім часом українські дрони атакували вже 13 російських суден у акваторіях Чорного та Азовського морів. Ці події підкреслюють підвищені ризики, з якими стикаються судна, що беруть участь у підсанкційній торгівлі, і можуть свідчити про зростання аварійності в цьому сегменті.

Технічні аспекти ліквідації

Спеціалісти в галузі екологічної мікробіології, зокрема професор Единбурзького університету Геріот-Ватта Тоні Гутьєррес, зазначають, що масштаб розливу вимагає застосування комплексної стратегії очищення. Для боротьби з наслідками можуть використовуватися спеціальні хімічні диспергатори, що дозволяють розщеплювати нафту, а також механічні методи, такі як бонні загорожі та обладнання для збору нафти з поверхні води. Найбільша небезпека, на думку експертів, виникає у разі, якщо нафтове пляма досягне мілководдя та узбережжя. У таких умовах нафтопродукти можуть завдати критичної шкоди коралам, морським птахам та рибним запасам, що вимагатиме багаторічних зусиль для відновлення екосистеми.