У подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд» та експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський заявив, що ініціатива у війні дронів, як і раніше, належить Україні, а Росія у використанні реактивних дронів-камікадзе йшла за нею, а не навпаки. За його словами, ще взимку 2022 року реактивні БпЛА-«камікадзе» першою застосувала саме Україна, тоді як про можливий реактивний «шахед» у росіян стало відомо лише наприкінці грудня 2023 року. Таким чином, стверджує експерт, Москва фактично повторила вже випробуваний українською стороною підхід, а не створила новий.

Український арсенал мідлстрайків

Киричевський перерахував лінійку українських реактивних і середніх за дальністю дронів, які, за його оцінкою, забезпечують ударну глибину. Йдеться зокрема про перероблення Ту-141 «Стриж»: за його словами, її злітна маса становить кілька тонн, довжина фюзеляжу — 11 метрів, а за відкритими даними вона могла нести 150-кілограмову бомбу; навіть такий виріб, на думку експерта, виявився достатньо ефективним для ударів по стратегічній авіації РФ. Він також згадав «Паляницю», яку, судячи із зображень у відкритому доступі, описав як щось на кшталт спрощеного «Нептуна» зі злітною масою 300 кілограмів. Серед мідлстрайків військовий назвав FP-2 для ударів по військах у прифронтовій зоні, «Булаву» та B2 для знищення цінних рухомих цілей, а також дрон «Блискавка», створений за мотивами російської «Молнії» для дешевших ударів по малоцінних цілях, наприклад «УАЗах».

Де ініціатива в небі

За оцінкою Киричевського, про перехоплення ініціативи росіянами можна було б говорити лише в тому разі, якщо б Україна під тиском російських реактивних дронів почала відмовлятися від далекобійних операцій. Наразі, на його думку, ініціатива у війні дронів належить Україні: росіяни, за його оцінкою, самі розуміють, що не можуть купірувати загрозу від українських мідлстрайків ні мобільними вогневими групами, ні власними перехоплювачами на бажаному рівні, а в перегонах кількостей Україна їх переважає.

Обмежувачі російського масштабування

Оцінюючи потенціал Росії, експерт підкреслив, що не можна випускати з уваги здатність до запуску: фюзеляжі потрібно споряджати на точках пуску, а дрон до цілі мають вести підготовлені оператори. Він припустив, що з операторами належного рівня підготовки у росіян можуть бути нюанси, і як приклад навів нещодавні удари дронами по мостах, до яких, за його словами, була залучена елітна 50-та бригада «Варяг». Киричевський також зазначив, що навіть якщо Росія поступово замінює китайські двигуни в реактивних «шахедах» власними, це не означає швидкого стрибка від трьох тисяч до тридцяти тисяч виробів на місяць: у масштабуванні потрібен час, і воно недешеве — самі росіяни, за його словами, визнають, що «Герань-4» і «Герань-5» коштують від 200 тисяч доларів.

Адаптація України та удари по точках пуску

Про українську адаптацію Киричевський розповів, що збільшували сегмент дронів-перехоплювачів, зокрема й у складі його полку, а у вересні було кілька результативних ударів по точках пуску реактивних «шахедів» у районі Донецька. На його думку, навіть якщо наступного року і Україна, і Росія вийдуть на десятки тисяч реактивних пусків БПЛА щомісяця, це не означатиме переваги Росії.

Реактивні дрони на заході та приватна ППО

Реактивні дрони долітають до західних областей України: 16 жовтня вони атакували Львівську область, де ППО збила три ворожі дрони, а через падіння уламків у Дублянах постраждав чоловік. За повідомленням, під час окремих атак вдається збивати до 85% реактивних дронів. Паралельно, як зазначається, «Нова пошта» запустила приватну ППО і вже збиває «Шахеди».