Від м'яча до автомата: Володимир Єзерський про вибір, який змінив його життя, і нову місію українського спорту

У серпні 2026 року український футбол перебуває в унікальній точці історії, де спортивна слава та військова доблесть переплелися в долях багатьох гравців. Колишній капітан національної збірної, а нині асистент головного тренера Володимир Єзерський став одним із тих, хто у лютому 2022 року без вагань змінив футбольну форму на військову. У своєму останньому інтерв'ю він відверто розповів про перші дні повномасштабного вторгнення, про те, як змінювалася система рекрутингу в ЗСУ, та про роль спортсменів у захисті держави.

Вибір, який не вимагав роздумів

Володимир Єзерський жив у Бучанському районі, тому війна прийшла до нього буквально в дім. Його рішення було миттєвим: спочатку він вивіз родину — дружину та дітей — на захід України, а сам повернувся назад, у зону бойових дій. «Чесно кажучи, навіть не думав про інший варіант. А як інакше? Якщо ти українець і любиш свою країну, у такий момент просто робиш те, що повинен», — зізнається Єзерський. Для нього Україна — це дім, де народилися діти, і країна, яка дала йому все. У такі моменти про кар'єру чи футбол думати не доводиться.

Сплоченість у батальйоні «Чайка»

У перші місяці оборони Києва Єзерський служив у добровольчому батальйоні «Чайка». У його складі були люди найрізноманітніших професій: бізнесмени, вчителі, водії, будівельники, айтішники. Багато з них до цього ніколи не служили в армії. «Мене здивувало, як швидко всі стали однією командою. Люди несли чергування, будували укріплення, допомагали евакуювати цивільних. Паніки я не бачив. Бажання було одне — не пустити ворога далі», — згадує футболіст. Він підкреслює, що у футболі програну гру можна виправити, а на війні ціна помилки може бути фатальною.

Еволюція рекрутингу: від черг до свідомого вибору

У серпні 2026 року Єзерський відвідав 3-й центр рекрутингу Військово-Морських Сил України. Він помітив, що підхід до набору добровольців кардинально змінився порівняно з 2022 роком. Тоді люди йшли туди, де могли бути корисні прямо зараз, не замислюючись про спеціальність. Зараз же система дозволяє людині свідомо обрати підрозділ, посаду та напрям. «Це дуже спростило б життя і зробило б оборону ще сильнішою», — вважає Єзерський. Він проводить паралель із тренерською роботою: головне правило — підібрати людину під конкретну позицію, щоб її найкращі якості розкрилися максимально ефективно.

Місія спортсменів у умовах війни

Сьогодні багато людей зі світу спорту змінили спортивну форму на військову або стали ефективними волонтерами. Єзерський зазначає, що український спорт гідно проявив себе. З перших днів багато футболістів пішли захищати країну або вступили до ТРО. Серед них — Юрій Вернидуб та інші відомі гравці. Єзерський підкреслює, що місія спортсменів під час війни — це не лише захист, а й підтримка духу нації. Їхній приклад надихає інших і показує, що навіть у найважчих умовах можна залишатися вірним своїм принципам.