У ніч на 13 листопада 2026 року українські військові завдали ударів по двох стратегічно важливих об'єктах на території Росії — лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара» у Самарській області та військовому аеродрому «Липецьк-2» у Липецькій області. Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на Генеральний штаб ЗСУ. За даними відомства, на самарському об'єкті після атаки спалахнула пожежа, загорілися кілька резервуарів з нафтою, а на липецькому аеродромі було уражено ангар зі спецтехнікою, резервуар з авіаційним пальним та центральний командно-диспетчерський пункт.

Станція «Самара»: вузол, від якого залежить половина нафтового експорту РФ

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Самара», розташована поблизу селища Просвіт Самарської області, є ключовим елементом російської нафтової інфраструктури. Сюди магістральними нафтопроводами надходить сировина з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів. Саме на цьому об'єкті нафта змішується та формується в експортну марку Urals, на яку, за оцінками, припадає до половини всього нафтового експорту Росії. Пошкодження станції потенційно здатне зачепити один з основних каналів надходження валютних коштів до російського бюджету — той самий, з якого фінансується військова машина.

Аеродром «Липецьк-2»: удар по авіаційній інфраструктурі

Другий підтверджений Генштабом ЗСУ результат нічної операції — ураження військового аеродрому «Липецьк-2» у Липецькій області, на якому базується російська військова авіація. Згідно із заявою відомства, внаслідок удару пошкоджено ангар, у якому зберігалася спеціальна техніка для обслуговування літаків, а також резервуар з авіаційним пальним і центральний командно-диспетчерський пункт. Знищення або пошкодження цих об'єктів здатне тимчасово знизити оперативну готовність авіаційних підрозділів, дислокованих на майданчику.

Ростов-на-Дону: «Нептун» уразив виробництво ударних дронів

Тієї ж ночі, 13 листопада, українські військові атакували об'єкти російської армії у Ростові-на-Дону. Ракети «Нептун» уразили виробництво ударних дронів «Іонос», склад безпілотників цього підприємства, а також сервісний центр компанії «Аеро-Хіт», де ремонтують і обслуговують БПЛА для потреб фронту. Таким чином, удари зачепили одразу три ланки безпілотного ланцюжка: виробництво, зберігання та технічне обслуговування.

Контекст: серія атак на НПЗ з початку листопада

Нічні удари 13 листопада стали продовженням ширшої кампанії з ураження російської енергетичної та військової інфраструктури. З початку листопада 2026 року під атаками опинилися п'ять найбільших нафтопереробних заводів Росії: Омський, Киріський, Рязанський, Нижегородський та Ярославський. Сукупний вплив цих ударів, за логікою Генштабу ЗСУ, спрямований на скорочення доходів російського бюджету та деградацію логістичних ланцюжків, що забезпечують військову операцію.

Економічне значення ударів

Формування експортної марки Urals на станції «Самара» — процес, від якого залежить ціноутворення та обсяги постачань російської нафти на світові ринки. Навіть тимчасове порушення роботи об'єкта може вплинути на логістику та змішування партій, що в умовах і без того зниженого експортного потенціалу РФ здатне посилити тиск на бюджетні доходи. У поєднанні із серією ударів по НПЗ та військових об'єктах у Липецькій і Ростовській областях нічна операція 13 листопада демонструє розширення географії та номенклатури цілей, які українські військові вважають пріоритетними для ураження.