Введення Європейським Союзом вуглецевого податку (CBAM) на кордоні створює колосальний тиск на українську економіку в умовах повномасштабної війни, що триває. Представники бізнес-спільноти та експерти наполягають на необхідності проведення термінових та результативних переговорів з Європейською комісією задля отримання відстрочки зі сплати цього збору. Повномасштабні бойові руйнування та критична ситуація в енергосистемі позбавляють вітчизняні підприємства можливості дотримуватися жорстких європейських екологічних стандартів.
Аргументи бізнесу щодо форс-мажорних обставин
Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Ілічов під час профільної конференції United by Mining заявив про наявність усіх юридичних та фактичних підстав для визнання поточної ситуації форс-мажором. За його словами, українська промисловість — зокрема, металургійні комбінати, цементні заводи та підприємства видобувного сектору — фізично не може реалізувати масштабні екологічні проєкти модернізації через перманентні обстріли та дефіцит ресурсів. Впровадження вуглецевого мита з 1 січня поточного року завдає нищівного удару по експортному потенціалу країни.Суперечливі дані
Існують дискусії щодо масштабів та термінів потенційних збитків для української економіки. У той час як аналітичні центри, такі як GMK Center, вказують на передбачені регламентом CBAM механізми винятків у разі масштабних руйнувань інфраструктури, деякі європейські та вітчизняні експерти сумніваються у готовності Брюсселя надати масштабні преференції без жорстких зустрічних зобов'язань щодо декарбонізації в посткризовий період. Керівництво великих комбінатів, таких як ArcelorMittal Кривий Ріг, попереджає, що за найгіршого сценарію сукупні фінансові втрати вітчизняної металургії можуть перевищити 1 мільярд доларів щороку.
