15 листопада 2026 року в Гагаузькій автономії у складі Молдови пройдуть вибори депутатів Народних зборів (НСГ) — місцевого парламенту — та башкана, голови регіону. За даними держреєстру виборців, право голосу мають трохи більше 129 тисяч громадян. На 35 депутатських мандатів претендують 135 кандидатів, а за пост башкана поборються вісім осіб, більшість із яких балотуються як незалежні: лише третину висунуто політичними партіями. Пильна увага прикута саме до гонки за крісло башкана, оскільки очільник автономії є вищою посадовою особою регіону та за посадою входить до складу уряду Молдови.

Контраст із минулими кампаніями

Нинішня виборча кампанія різко контрастує з попередньою, де головну роль відігравали ставленики олігарха-втечі до Москви Ілана Шора, заочно засудженого в Молдові на 15 років тюрми за банківське шахрайство. Цього разу в автономії немає масштабних концертів та яскравих шоу з фантастичними обіцянками — на кшталт будівництва міжнародного аеропорту в Комраті, як це було під час кампанії Євгенії Гуцул. Сьогодні ексбашканка Гуцул відбуває семирічний строк за електоральну корупцію. Поточні кандидати рутинно зустрічаються з виборцями, роздають листівки та говорять про вибудовування прагматичних відносин із Кишиневом.

Фаворити: Стояногло та Гагауз

Перші опитування громадської думки, проведені наприкінці жовтня соціологічною компанією IMAS, показали лідерство ексгенпрокурора та кандидата в президенти Молдови Олександра Стояногло — за нього готові були проголосувати 29% опитаних мешканців автономії. Сьогодні він є депутатом парламенту від опозиційного блоку «Альтернатива». Наступного дня після старту агітації він першим опублікував передвиборчу програму «Гагаузія: автономія справедливості», пообіцявши відвідати всі три міста та 24 села автономії для консультацій із місцевими жителями. Посил програми — рівноправний діалог із Кишиневом, верховенство права та справедливість для кожного; останній пункт став гаслом його президентської кампанії 2024 року. Ставши башканом, Стояногло планує залучати кошти як ЄС і Туреччини, так і країн СНД, а в перші 100 днів після вступу на посаду провести аудит витрат Виконкому Гагаузії. Другу сходинку з 12% посів Федор Гагауз, якого підтримала найбільша опозиційна проросійська Партія соціалістів (ПСРМ); підтримати його та кандидатів від ПСРМ до Народних зборів приїжджав особисто лідер партії, експрезидент Молдови Ігор Додон.

Скандал із TikTok та «схема Джорджеску»

Наявність своєї команди від ПСРМ стала головним козирем кампанії Гагауза, проте увагу до нього привернули скандали. Журналісти виявили мережу з кількох десятків акаунтів у TikTok, які просувають кандидата; цей прийом назвали «схемою Джорджеску» — за прізвищем румунського політика на президентських виборах 2024 року, результати яких було анульовано. Сам Федор Гагауз заявив про свою непричетність до мережі акаунтів і назвав її «провокацією щодо нього». Результатом інциденту стала зустріч у Бухаресті заступника голови ЦИК Молдови Павла Постіке з менеджером платформи TikTok із взаємодії з держорганами Румунії, Угорщини та Балканського регіону, на якій було досягнуто домовленості про співпрацю на виборах у Гагаузії: платформа зобов'язалася виявляти фальшиві акаунти.

Попередження ЦВК та реакція ПСРМ

А рівно за тиждень до дня голосування ЦВК Молдови винесла ПСРМ попередження через виявлення передвиборчої реклами на підтримку Федора Гагауза в соцмережі «Одноклассники», оплаченої підприємцем із Краснодарського краю. Партія відповіла декларацією про «цілеспрямовану кампанію дискредитації кандидата» та формування навколо нього образу «політика, пов'язаного з незаконним фінансуванням». За даними опитування IMAS, опублікованого 12 листопада, рейтинг кандидата на цей момент зріс до 17%.

Експертний погляд: прагматизм між двома столицями

«Обидва ці кандидати будуть водночас тиснути руки владі і в Кишиневі, і в Москві», — каже експерт співтовариства WatchDog Андрій Курєрару, пояснюючи, що хорошого варіанту для правлячого проєвропейського уряду Молдови в Гагаузії немає. За його словами, Олександр Стояногло поводиться більш стримано і говорить про співпрацю «з країнами СНД», тоді як Федор Гагауз більш відверто стоїть на проросійських позиціях. Таким чином, підсумок голосування в регіоні з сильними проросійськими настроями залежатиме від того, чия формула прагматичного діалогу з Кишиневом та стосунків із Москвою виявиться ближчою виборцям.