Месенджер WhatsApp залишається однією з головних цілей кіберзлочинців: навіть на фоні масових блокувань мільйонів акаунтів з боку Meta зловмисники продовжують використовувати платформу для викрадення особистих даних та грошових коштів. За даними РБК-Україна, із посиланням на експертів Lifehacker, у 2 шахрайства, які в тій чи іншій формі зачіпають мільйони користувачів по всьому світу. Розуміння механіки кожної з них — перший і найважливіший крок до захисту, оскільки більшість атак будується не на зламі, а на соціальній інженерії та довірі жертви.
Викрадення коду підтвердження: точка входу в чужий акаунт
Базовою та найпоширенішою схемою залишається перехват разового SMS-коду. Зловмисник вводить номер телефону жертви на власному пристрої, після чого користувачу надходить повідомлення з кодом підтвердження WhatsApp. Одразу після цього шахрай, маскуючись під знайомого чи «службу підтримки», просить переслати цей код. Передача коду призводить до повного перенесення сесії на пристрій атакуючого та незворотної втрати доступу до акаунту. Саме через цей вектор відкриваються всі наступні фінансові афери, описані нижче.
Фінансові афери: від «надзвичайних ситуацій» до довготривалої «романтики»
Захопивши акаунт, злочинці розсилають усім контактам повідомлення з вимогою терміново переказати гроші через нібито «нещасний випадок» чи «проблему зі здоров'ям», розраховуючи на паніку та поспіх жертви. Паралельно діє більш довготривала модель — «романтичні» афери, коли зловмисники місяцями втираються в довіру через листування, а потім виманюють кошти під приводом допомоги близьким чи «вигодних інвестицій». Обидві схеми експлуатують емоції: страх у першому випадку та прив'язаність у другому.
Технічна маскування: фейкові додатки та відомі служби
Окремий пласт загроз пов'язаний з технічними хитрощами. Користувачам надсилають посилання на завантаження нібито ексклюзивних версій додатка — «WhatsApp Gold» чи «Premium» — перехід за якими встановлює на пристрій шпигунське ПЗ. Інший варіант — маскування під банки, служби доставки, техпідтримку чи державні установи: шахраї використовують офіційні логотипи, щоб вимагати разові паролі чи віддалений доступ до смартфона. У липні 2026 року профільні видання фіксували зростання активності саме таких «кіберсквоттерів», які перехоплюють сесії через дзвінки в підтримку.
Ігрові вакансії та фейкова благодійність
Ще два популярних вектори — пропозиції «легкого віддаленого заробітку» (наприклад, ставити лайки вподобаним товарам) та збори коштів на користь вигаданих благодійних фондів. У першому випадку для «підтвердження акаунту» чи отримання наступних завдань жертві вимагають внести власні кошти, у другому — паразитують на емпатії, збираючи гроші на допомогу постраждалим у катастрофах чи важкохворим. Експерти зазначають, що подібні схеми особливо небезпечні для вразливих груп, включаючи неповнолітніх, які найчастіше не розпізнають маніпулятивні прийоми.
Чому українці перебувають у зоні підвищеного ризику
Для аудиторії в Україні перелічені схеми набули особливої гостроти: шахраї цілеспрямовано грають на почуттях людей, які втратили родичів під час війни чи чекають звістки про зниклих безвісти родичів. Емоційне напруження робить жертву більш сприйняливою до повідомлень про «термінову допомогу» та «надзвичайні ситуації», що підвищує конверсію атак саме в цьому регіоні. Тому цифрова гігієна тут — не абстракція, а елемент особистої безпеки.
Працюючі способи захисту: налаштування, яке треба зробити сьогодні
Для мінімізації ризиків експерти рекомендують низку конкретних дій. По-перше, увімкнути двоетапну перевірку (Налаштування → Обліковий запис → Двоетапна перевірка) — це заблокує вхід навіть при викраденні SMS-коду. По-друге, ніколи нікому не повідомляти разові паролі. По-третє, при отриманні повідомлень про грошову допомогу від знайомих одразу дзвонити за перевіреним номером, а не відповідати в листуванні. Додатково слід вимкнути попередній перегляд посилань (Налаштування → Конфіденційність → Розширені), обмежити показ фото та статусу лише для списку контактів та регулярно перевіряти список активних сесій у розділі «Підключені пристрої».
