За даними The Wall Street Journal, на які посилається РБК-Україна, Москві вдалося наростити випуск нового покоління відносно недорогих, але высокоточних безпілотних систем швидше, ніж Україна та США встигли наростити власне виробництво аналогічних засобів. Йдеться про дрони типу «Герань» та дрони-ракети «Бандероль», які, за оцінкою видання, стали демонстрацією того, що Росія досі має ресурси та ланцюги постачання для створення нових військових загроз — цього разу озброєнь із передовою електронікою, здатною точно наводити на ціль і ухилятися від перехоплення.

Прорив у дешевій высокоточній зброї

Аналітики та дипломати, цитовані WSJ, підкреслюють, що обидва види озброєнь були розроблені та прийняті на озброєння протягом кількох років: Москва модифікувала ранні моделі, провела бойові випробування та швидко перейшла до серійного виробництва. За оцінками, вартість кожного дрона-ракети «Бандероль» та «Герань-5» становить близько 100 000 доларів, тоді як західні крилаті ракети Tomahawk та порівнянні моделі коштують понад 2 млн доларів кожна. Таким чином, нове російське озброєння займає так звану «економічну золоту середину» — нішу дешевої, але ефективної одноразової зброї, до якої прагнуть і Україна, і західні країни.

Китайські компоненти та питання санкцій

Видання уточнює, що прорив став можливим значною мірою завдяки компонентам, що постачаються з Китаю, що, за твердженням Києва та низки інших сторін, є порушенням міжнародних санкцій. Звинувачення КНР, як заявляє Україна, підтверджується уламками кількох уже збитих безпілотників. Це перетворює технологічну перевагу Москви ще й на дипломатичну проблему, пов'язану з обходом санкційного режиму через треті країни.

Адаптивність Москви проти західних обмежень

Поступаючи так, Росія, на думку експертів, випередила противників. Україна, у свою чергу, продемонструвала здатність швидко діяти — вона розробила один із перших ефективних реактивних безпілотників, проте їй бракує виробничих ресурсів та широких можливостей для довгострокового планування. США та їхні союзники по НАТО, навпаки, всіма силами намагаються наростити виробництво життєво важливих видів озброєнь, у тому числі ракет-перехоплювачів для ППО Patriot, і шукають способи прискорити перетворення інновацій на серійну техніку.

Суперечливі дані

Тут важливо зіставити дві версії. З одного боку, WSJ малює картину безперервного технологічного прориву та стійкого випередження Москви в серійному виробництві нових моделей. З іншого боку, українська розвідка (ГУР) раніше фіксувала тимчасову зупинку виробництва дронів «Герань-3», пояснюючи це переходом на нові модифікації, і називала власні плани щодо обсягу випуску ударних безпілотників. Ці дані не суперечать одне одному напряму, але створюють розбіжність в інтерпретації: пауза у випуску старих «Герань» може читатися і як плановий перехід на «Герань-5» та «Бандероль», і як ознака обмежень у ланцюгах постачання. Обидві точки зору викладені в відкритих джерелах, і остаточний висновок про безперервність виробництва залишається предметом оцінки.

Вплив на глобальну безпеку

WSJ зазначає, що події в Москрі безпосередньо торкаються й США, оскільки Росія, Іран та Північна Корея обмінюються військовими знаннями. Паралельно інновації, запозичені з війни в Україні, знаходять застосування в конфліктах із участю Ірану, і навпаки. Таким чином, гонка в сегменті дешевої высокоточної зброї перестає бути локальною і перетворюється на фактор, що впливає на баланс сил і на те, як різні держави перетворюють бойовий досвід на серійне виробництво.