Світ стої на порозі історичного перелому: епоха поступового скорочення ядерних арсеналів, яка тривала з кінця Холодної війни, добігає кінця. Згідно з щорічним звітом Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованим 8 червня, кількість ядерних боєголовок у світі може почати зростати вперше за десятиліття.

Дев'ять ядерних держав — США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль — у 2025 році продовжили активні програми модернізації. Замість виведення озброєнь з експлуатації більшість країн розгорнули нові ядерні або здатні нести ядерну зброю системи.

Цифри глобального ризику

Станом на січень 2025 року у світі налічувалося приблизно 12 187 ядерних боєголовок. З них близько 9745 одиниць перебували в арсеналах, готових до можливого застосування. Ситуація виглядає тривожно: близько 4012 боєголовок розгорнуто на ракетах та літаках, а від 2100 до 2200 перебувають у стані високої бойової готовності на балістичних ракетах. Майже вся ця «гаряча» заповідь належить Росії та США.

Раніше темпи знищення старих боєголовок перевищували темпи створення нових, що забезпечувало загальне скорочення арсеналів. Однак, за даними SIPRI, ця тенденція переломлена: демонтаж уповільнюється, а розгортання нової зброї прискорюється.

Криза контролю та нові загрози

«Свідчень того, що ядерні держави відсунули на другий план і навіть відкинули свої зобов'язання щодо роззброєння, стає все більше», — заявив Ханс М. Крістенсен, старший науковий співробітник програми SIPRI з озброєнь масового знищення. Експерти попереджають, що держави, посилаючись на ядерні рішення, підживлюють динаміку гонки озброєнь.

Директор SIPRI Карім Хаггаг вказав на зростання небезпек, викликаних технологічним прогресом та розпадом системи контролю над озброєннями. Зокрема, під сумнів ставиться сама логіка ядерного стримування на фоні загострення геополітичної напруги та збройних конфліктів між ядерними державами, такими як Індія та Пакистан.

Ситуація в Росії: модернізація та випробування

Росія та США разом контролюють приблизно 83% усіх накопичених ядерних боєголовок. Хоча розміри їхніх запасів у 2025 році залишалися відносно стабільними, масштабні програми модернізації обіцяють збільшення арсеналів у майбутньому.

Процес оновлення озброєнь у РФ не позбавлений складнощів. У 2025 році чергове випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» завершилося невдачею. На програму модернізації також вплинули західні санкції та витрати, пов'язані з війною в Україні. Попри це, крилата ракета з ядерною силовою установкою «Буревісник» після низки невдач пройшла успішне випробування на дальність понад 14 000 кілометрів.

Важливою подією стало початок будівництва в Білорусі передової оперативної бази для ракети середньої дальності подвійного призначення «Орехник». У травні 2026 року ця ракета була застосована проти України з звичайними бойовими частинами. При цьому експерти відзначають, що значного зростання нестратегичних ядерних боєголовок Росії, яке прогнозували у США ще у 2020 році, так і не сталося.

У перспективі російський арсенал зростатиме, насамперед за рахунок розміщення більшої кількості боєголовок на кожній ракеті. Додаткову невизначеність вносить закінчення терміну дії договору СНВ-3 у лютому 2026 року.

Американська відповідь та «Золотий купол»

США також стикаються з викликами. Програма модернізації американського ядерного щита страждає від труднощів фінансування та планування, що загрожує затримками та здорожчанням проектів. Додаткове навантаження на бюджет створить намір додати в арсенал нові нестратегичні ядерні озброєння.

Особливу увагу експертів привернули плани адміністрації Трампа зі створення системи протиракетної оборони «Золотий купол». Вартість проекту оцінюється у 1,2 трлн доларів. Експерти вважають, що зростання американського арсеналу в майбутньому можливе за рахунок розгортання більшої кількості боєголовок на існуючих установках, реактивації вільних пускових установок та додавання нових нестратегичних озброєнь — зокрема, у відповідь на розгортання в Китаї.