Світ стоїть на порозі небезпечної ери. Згідно з даними щорічного звіту Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованого на початку 2026 року, глобальний ядерний арсенал продовжує зростати. Дев'ять країн, що володіють ядерною зброєю, протягом 2025 року не лише не скорочували свої запаси, а й активно модернізували їх, прагнучи до розширення військового потенціалу.
Цифри апокаліпсису: скільки боєголовок у світі?
Станом на січень 2026 року у світі нараховується 12 187 ядерних боєголовок. Ця цифра включає як стратегічні, так і тактичні заряди. З цієї загальної кількості 9 745 боєголовок перебувають у військових запасах, тобто готові до використання за необхідності. Ще більш тривожною цифрою є кількість розгорнутих боєзарядів: 4 012 одиниць перебувають на ракетах та літаках.
Приблизно 2 100–2 200 з розгорнутих боєголовок цілодобово перебувають у стані підвищеної бойової готовності на балістичних ракетах. Це означає, що вони можуть бути запущені за лічені хвилини після отримання наказу.
Біполярний світ і нові гравці
Традиційні лідери гонки озброєнь — Росія та США — досі домінують, контролюючи близько 83% світового ядерного потенціалу. Однак їхня частка поступово скорочується, оскільки інші держави активно нарощують свої арсенали.
Китай демонструє найбільш агресивну динаміку зростання. Пекін уже має арсенал у 620 боєголовок і активно будує нові шахтні райони, розширюючи інфраструктуру для запуску ракет. Аналітики прогнозують, що до 2030 року Китай подолає психологічно важливий рубіж у 1000 боєголовок.
Захід також не стоїть на місці. Франція заявила про намір збільшити свій ядерний потенціал. Велика Британія повертає ядерні можливості для свого авіаційного флоту, закуповуючи винищувачі F-35A, здатні нести ядерну зброю. У Європейському Союзі все активніше обговорюється питання розширення ядерного щита НАТО за участю Парижа та Лондона.
Росія: модернізація попри санкції
SIPRI приділяє особливу увагу діям Росії, яка продовжує модернізацію стратегічних сил, попри суворий санкційний тиск та колосальні витрати на війну в Україні. 2025 рік став для російських розробників суперечливим.
Випробування найновішої міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» завершилися провалом. Однак крилата ракета «Буревісник», яка раніше мала технічні труднощі, успішно пройшла випробування, продемонструвавши дальність польоту понад 14 000 кілометрів.
Особливу увагу експертів привернуло початок будівництва Росією передової оперативної бази для балістичних ракет середньої дальності «Орехник» подвійного призначення в Білорусі. Ці ракети з звичайними боєголовками вже застосовувалися проти України, останній зафіксований удар припав на травень 2025 року.
Корейський півострів та підводні загрози
На іншому кінці світу, у Північній Кореї, лідер Кім Чен Ін особисто відвідав новий завод з виробництва ядерних матеріалів. За даними Bloomberg, він віддав наказ нарощувати ядерний потенціал країни «експоненціальними темпами».
Ще одним тривожним сигналом стало повідомлення про дії Північного флоту РФ. Розвідка НАТО відстежила маневри, які можуть свідчити про спробу Москви розмістити ядерні ракети на морському дні, створюючи приховану загрозу для судноплавства та прибережних зон.
«Вікно нестабільності»
Директор SIPRI Карім Хаггаг попереджає, що поєднання нових технологій, геополітичної напруги та взаємної недовіри формує «вікно нестабільності» з довгостроковими наслідками для глобальної безпеки.
Головним фактором ризику є завершення дії договору СНВ-3 у 2026 році. Цей документ був одним із ключових інструментів контролю над ядерними озброєннями між Росією та США. Його закінчення без заміни новою угодою залишає світ без правових механізмів обмеження гонки озброєнь.