Сучасна повітряна війна — це не лише маневри та точність, а й невидима битва радіосигналів. Українські фахівці та розробники систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) розкривають деталі того, як саме відбувається нейтралізація безпілотників та крилатих ракет противника. В основі захисту лежать два фундаментальні механізми: глушіння каналів зв'язку та спуфінг супутникової навігації.

Два фронти радіобитви

Згідно з матеріалами РБК-Україна, робота засобів РЕБ будується на пригніченні або спотворенні сигналів, необхідних для функціонування дрона. Перший механізм — це класичне глушіння. Спеціалізоване обладнання створює потужний радіошум, який перекриває канали зв'язку між пілотом та безпілотником. В умовах такого «електромагнітного туману» дрон фізично не може приймати команди управління.

Другий метод — спуфінг. Це більш витончена атака, що передбачає підробку супутникових сигналів GPS. Внаслідок цього безпілотник отримує хибні координати, збивається з курсу або повністю втрачає орієнтацію в просторі. Обидва методи спрямовані на те, щоб зробити дрон безкорисним для противника ще до того, як він досягне цілі.

Фізика пригнічення: боротьба потужностей

Максим Тефтул, product owner напрямку РЕБ компанії TAF Industries, пояснює технічну сутність процесу. У системі «пілот-дрон» задіяні два ключові приймачі: один знаходиться на самому безпілотнику (приймає команди та навігацію), другий — на пульті оператора (приймає відеопотік). Для нейтралізації цілі достатньо пригнічити один із цих каналів.

Робота радіоприймача залежить від здатності виділити корисний сигнал на фоні шуму. Засоби РЕБ генерують радіохвилі на тих же частотах, що й канали управління або відеопередачі дрона. Це штучно знижує відношення сигнал/шум нижче порогу чутливості приймача.

Ця задача вирішується завдяки «грубій силі». Щоб перешкода стала ефективною, її потужність на антені приймача має перевищити потужність корисного сигналу. Саме тому комплекси РЕБ генерують перешкоди потужністю від 50 Вт і вище, значно перевершуючи слабкі передатчики, встановлені на дронах. Одні установки б'ють по управлінню, інші — по відеозв'язку, треті — по навігації.

Реакція безпілотника на втрату зв'язку

Коли вплив РЕБ призводить до втрати зв'язку або орієнтації, подальша доля дрона залежить від закладених у нього алгоритмів. Залежно від налаштувань, безпілотник може:

  • Аварійно повернутися на базу зльоту;
  • Виконати примусове приземлення в найближчому доступному місці;
  • Зависнути в повітрі, очікуючи відновлення зв'язку;
  • Некеровано впасти.

Захист від «Шахедів» та крилатих ракет

Українські комплекси РЕБ демонструють унікальну ефективність і проти більш складних цілей, таких як безпілотники-камікадзе типу «Шахед». Експерти відзначають, що українські системи першими у світі навчилися пригнічувати такі дрони безпосередньо під час їхнього підльоту до міста. Однак для цього потрібна злагоджена робота: від 2 до 10 комплексів тактичного рівня, що діють у зв'язці з радіорозвідкою (РЕР) та радарами. Кількість необхідних установок залежить від типу системи зв'язку, встановленої на конкретному «Шахеді».

Крім того, українські засоби РЕБ здатні впливати і на крилаті ракети. Вони пригнічують роботу радіовисотомірів та систем оптичної корекції навігації. Позбавлені точних даних про висоту та курс, ракети втрачають орієнтацію та падають поза запланованими цілями, не завдаючи шкоди інфраструктурі.