Збитки української економіки від наслідків військових дій у 2026 році досягли масштабної позначки у 10 млрд доларів. Зіткнувшись із гострою необхідністю підтримати підприємців, Кабінет міністрів України планує запустити спеціалізований фонд страхування воєнних ризиків. Цей механізм покликаний стати ключовим інструментом для відновлення зруйнованої інфраструктури та забезпечення мінімальної стабільності комерційного сектору в умовах безперервних безпекових викликів.

Чому приватний ринок не справляється

Як заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв'ю виданню Forbes, страхування на сьогодні є запитом номер один під час зустрічей із представниками бізнес-спільноти. В ідеальних умовах уряд волів би повністю покластися на ринкові механізми, проте український страховий ринок у своєму нинішньому стані не має достатньої місткості для покриття настільки масштабних ризиків. Приватні компанії та міжнародні перестрахувальники просто не готові брати на себе відповідальність за об'єкти в ризикових регіонах, чи то автозаправні комплекси на Полтавщині, чи то логістичні склади у Броварах.

Джерела фінансування та спірне рішення з ПДВ

Для створення працюючого механізму уряду доводиться йти на непопулярні фіскальні заходи. Державне фінансування нового фонду планується забезпечити за рахунок підвищення податку на додану вартість (ПДВ). За оцінками Національного банку України, подібний крок може додати від 0,4% до 0,7% до інфляційних показників протягом року, проте в умовах воєнного часу економічний блок вважає це найменшим із зол. Очікується, що цей захід дозволить залучити близько 1 млрд доларів як стартовий внесок до компенсаційного фонду, який візьме на себе первинне покриття збитків (first loss).

Умови участі та обмеження для бізнесу

Новий фонд функціонуватиме на принципах добровільних страхових внесків без жорстких обмежень щодо галузей чи географічного розташування підприємств. Планується страхувати фізичні активи, такі як виробничі заводи, склади та АЗС, за винятком готової продукції. При цьому встановлено чіткий ліміт — не більше 10 млн доларів на один об'єкт. Крім того, уряд наголошує, що надконцентровані об'єкти критичної інфраструктури, включно з атомними електростанціями та великими енергооб'єктами, страхуватися в межах цього фонду не будуть.

Суперечливі дані

В експертному середовищі та ЗМІ активно обговорюються масштаби та наслідки планованого фіскального маневру. З одного боку, профільне міністерство наполягає на неминучості підвищення ПДВ як єдиного швидкого способу мобілізувати необхідний ресурс у 1 млрд доларів. З іншого боку, незалежні економісти та представники бізнесу висловлюють серйозні побоювання щодо додаткового тиску на легальний сектор економіки, який і так зазнає колосальних збитків. Виникають дискусії про те, чи здатна податкова навантаженість спровокувати відхід частини бізнесу в тінь, нівелюючи позитивний ефект від самого страхового фонду.