Зміна власника земельної ділянки протягом року більше не означає, що обидві сторони зобов'язані платити повну суму мінімального податкового зобов'язання (МНО). Державна податкова служба України (ДПС) прояснила це питання, пояснивши, що податкове навантаження тепер розраховується строго пропорційно часу фактичного володіння землею.
Раніше існувала невизначеність, але тепер правила гри змінилися на користь справедливості. Якщо право на землю переходить від однієї особи до іншої, платити за весь календарний рік доведеться не одній стороні, а обом — але лише за ті місяці, коли вони реально користувалися ділянкою.
Як саме ділиться податок
Згідно з роз'ясненнями Мінфіну та ДПС, сума МНО розподіляється між учасниками угоди пропорційно часу користування землею. Це дозволяє уникнути нарахування зобов'язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у користуванні платника.
Алгоритм розрахунку виглядає наступним чином:
- Попередній власник платить МНО лише за період з 1 січня по місяць, коли його право на землю припинилося.
- Новий власник починає платити з місяця, коли він фактично отримав право на ділянку.
Мінімальний річний розмір МНО, встановлений Податковим кодексом України, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Сума МНО включається в загальне податкове зобов'язання кожного з учасників окремо.
Навіщо це потрібно
Такий підхід дозволяє точно розподілити податкове навантаження. Тепер жодна зі сторін угоди не переплачує за час, коли земля перебувала у власності іншої особи. Це особливо актуально для тих, хто купує або продає землю в середині року.
Раніше РБК-Україна писало про інші нюанси оподаткування землі. Наприклад, отримавши землю у спадок, власники земельних ділянок в Україні можуть у певних випадках продати її і не сплачувати податки з отриманого доходу. Мова йде про специфіку оподаткування при продажу успадкованого майна, яка також має свої особливості та винятки.
