---
title: "Удар по «харчовим ланцюгам»: як український рітейл утримує ціни в умовах війни"
description: "Український рітейл розділився на чотири фінансові моделі — від високомаржинальних мереж до дискаунтерів. Маржа, оборотність та операційні витрати визначають, скільки воєнних витрат мережа не переложить на покупця."
date: 2026-09-02T14:58:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/yak-ukrainskyi-riteil-utrymuie-tsiny-v-umovakh-viiny-uk
tags: [ukraine-retail, grocery-prices, logistics, war-economy, supermarket-margins]
publisher: "XAB.info"
---

# Удар по «харчовим ланцюгам»: як український рітейл утримує ціни в умовах війни

![Покупачка обирає йогурт у холодильнику українського супермаркету з ціновими табличками в гривнях](https://xab.info/media/2026/09/02/kak-ukrainskij-ritejl-uderzhivaet-ceny-v-usloviyakh-voyny/kak-ukrainskij-ritejl-uderzhivaet-ceny-v-usloviyakh-voyny-1.webp)

## 🎯 Key Points

- У 2025–2026 рр. зростання логістичних та операційних витрат через удари по розподільчих центрах стало ключовим фактором здорожчання товарів навіть без дефіциту.
- Рітейл розділився на чотири моделі: високомаржинальні (32–35%), мас-маркет (26–28%), дискаунтери (12–18%) та помірна маржинальність Varus (~20%).
- Здатність не перекладати витрати на покупця залежить від оборотності, оренди, енергоносіїв, СТМ, промо та масштабу.
- Кінцевий ціник обмежений купівельною спроможністю та конкуренцією, тому мережі не можуть автоматично закладати всі воєнні витрати в ціну.

У 2025 році українські торговельні мережі зіткнулися зі стійким зростанням логістичних та операційних витрат, а в 2026 році це навантаження зросло ще сильніше — здебільшого через масовані ракетні удари по розподільчих та логістичних центрах. За таких умов саме поєднання валової маржі, швидкості оборотності запасів та рівня операційних витрат визначає, яку частину додаткового навантаження мережа здатна поглинути самостійно, не перекладаючи її на кінцевого покупця. За даними розбору РБК-Україна, адаптуючись до воєнних реалій, організована роздрібна торгівля фактично розділилася на чотири ключові фінансові моделі.

### Воєнні удари по логістиці як новий ціновий фактор

Зруйнування та пошкодження розподільчих вузлів безпосередньо б'є по «харчових ланцюгах»: зростають витрати на перерозподіл потоків, списання, оренду альтернативних майданчиків та енергоносії. Ці витрати не зникають — вони або поглинаються маржею мережі, або закладаються в націнку. Тому навіть за відсутності дефіциту на полиці ціни можуть рости: драйвером стає не нестача товару, а здорожчання його доставки та зберігання. Здатність бізнесу не перекладати всі витрати на покупця залежить від балансу факторів — швидкості оборотності, частки власних торговельних марок, промоактивності, рівня списань та загального масштабу компанії.

### Чотири фінансові моделі рітейлу

Високомаржинальний сегмент із валовою маржею 32–35% включає «Сільпо» (акцент на імпорті та преміальному сервісі) та «Сімі» (food-to-go та кава). При високій націнці 47–53% у таких мереж є потенційний запас для поглинання шоків, однак він майже повністю нівелюється операційними витратами, що досягають 30–33% виручки. Це не гарантує покупцеві нижчих цін. Масовий збалансований сегмент (26–28%) — категорія мас-маркет, куди входять «АТБ», «Фора» та Novus: мережі тримають націнку 36–39% при жорсткій дисципліні операційних витрат на рівні 23–26% і саме вони найвпевненіше балансує ціну, промо та маржинальність.

Дискаунтери з низькою маржею 12–18% — оператори «Велмарт» та «Точка» — працюють із націнкою 14–22% і утримують прибутковість завдяки швидкій оборотності продукції та жорсткому контролю операційного навантаження 12–17%. Окрему модель помірної маржинальності представляє Varus: валова маржа близько 20% виручки та помірна оцінка порядка 25% на тлі жорсткої ринкової конкуренції, при роботі у форматі класичного супермаркету.

### Чому націнка не завжди означає зростання цін

Як зазначає Олександр Ямпольський із Deloitte Ukraine, в рамках холдингів доходи можуть перерозподілятися через трансфертні ціни, однак кінцевий ціник на полиці обмежений купівельною спроможністю населення та пропозицією конкурентів. Саме тому мережі змушені шукати баланс і не можуть автоматично перекладати зростаючі операційні витрати — логістику, списання, оренду, енергоносії — на споживача. Конкуренція та платоспроможний попит виступають природним «стележним» обмеженням для націнки.

### Протирічливі дані

При звірці контексту про ракетні удари по логістиці фіксується розбіжність в атрибуції постраждалих об'єктів. Одні зведення вказують, що уражено два розподільчі центри «Сільпо» з загибеллю шести працівників; інші матеріали описують удари по двох центрах групи Fozzy («Фора») та логістичному центрі Novus, також із шістьма загиблими. Тобто число жертв збігається, але набір і приналежність задіяних складів у різних джерелах подаються по-різному. До уточнення офіційних даних точний перелік пошкоджених об'єктів слід вважати не повністю узгодженим.

Висновок: у 2026 році ціна на полиці в Україні — це вже не лише функція собівартості товару, а результат складного фінансового маневру кожної мережі всередині її моделі. Чим вища маржа та оборотність при контрольованих операційних витратах, тим більше воєнних витрат рітейлер здатен утримати «всередині», не перекладаючи їх на покупця.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Наценка до 53%: як заробляють і стримують ціни «Сільпо», АТБ, Novus та Varus](https://www.rbc.ua/ukr/news/natsinka-53-k-zaroblyayut-i-strimuyut-tsini-1788360993.html) - Базовый источник: четыре финансовые модели, диапазоны маржи/наценки/операционных расходов, цитата А. Ямпольского (Deloitte Ukraine). Цифры — аналитические оценки.
- [АТБ, EVA, Сільпо, ОЛХ, Аврора та інші: що означають назви українських брендів](https://www.unian.net/curiosities/chto-oznachaet-slovo-olh-atb-varus-kak-rasshifrovyvayutsya-nazvaniya-magazinov-13211709.html) - Подтверждено по источнику unian.net
- [Росія знищила два розподільчі центри «Сільпо»: загинули шестеро працівників, пошкоджено ...](https://ukranews.com/ua/news/1166937-rosiya-znyshhyla-dva-rozpodilchi-tsentry-silpo-zagynuly-shestero-pratsivnykiv-poshkodzheno) - Подтверждает удары по распределительным центрам и гибель шести сотрудников; атрибутирует объекты «Сільпо».
- [Ракети РФ влучили у два розподільчі центри «Сільпо» та логістичний центр NOVUS: шестеро людей ...](https://zn.ua/ukr/war/raketi-rf-vluchili-u-dva-rozpodilchi-tsentri-fozzy-group-ta-lohistichnij-tsentr-novus-shestero-ljudej-zahinuli.html) - Подтверждает удары по логистике (в т.ч. Novus) и шесть погибших; в заголовке/слагe фигурирует Fozzy Group — расхождение в атрибуции объектов с источником 3.

## ❓ FAQ

### Q: Чому товари дорожчають, навіть якщо немає дефіциту?
**A:** Тому що зростають логістичні та операційні витрати — через удари по розподільчих центрах, перерозподіл потоків, списання, оренду та енергоносії. Ці витрати закладаються в ціну незалежно від наявності товару на полиці.

### Q: Які мережі можуть найменше перекладати витрати на покупця?
**A:** Найбільш збалансовані мас-маркет-мережі («АТБ», «Фора», Novus) з маржею 26–28% та націнкою 36–39% при операційних витратах 23–26%; дискаунтери («Велмарт», «Точка») тримаються на швидкій оборотності при маржі 12–18%.

### Q: Чому високомаржинальні мережі не завжди дають нижчі ціни?
**A:** Їхній запас маржі 32–35% майже повністю з'їдається операційними витратами 30–33% виручки, тому висока націнка не автоматично означає низьку ціну для покупця.

### Q: Чи обмежує щось зростання цін на полиці?
**A:** Так — купівельна спроможність населення та пропозиція конкурентів. В рамках холдингів доходи можуть перерозподілятися через трансфертні ціни, але кінцевий ціник обмежений ринком.