Екс-прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк в інтерв'ю РБК-Україна в межах спецпроєкту «Україна: 35 років незалежності» публічно визнав, що сильно недооцінив потужність інформаційної машини та масштаб дискредитаційних кампаній, спрямованих проти його уряду. За словами політика, саме навколо одного з ключових проєктів його кабінету — інженерного облаштування державного кордону з Росією — сформувалася найбільша кількість міфів та маніпуляцій, які, за його оцінкою, продовжують жити в суспільній свідомості донині.

«Залізний купол» із заліза та «вогняна стіна» з вогню

Яценюк пояснив, що уряд детально роз'яснював ключові завдання проєкту, однак частина суспільства сприйняла назву «Стіна» занадто буквально, уявивши собі суцільне бетонне огорожу вздовж усього кордону. Екс-прем'єр навів низку аналогій, щоб проілюструвати абсурдність такого сприйняття: «Це як вважати, що 'Залізний купол' над Ізраїлем має бути буквально з заліза, або що антивірусний Firewall у кібермережі — це справжній вогонь. Ну, я не міг про таке подумати. І це моя проблема, а треба було подумати». Він наголосив, що йшлося про комплексну інженерну систему, а не про фізичний монолітний бар'єр.

Що насправді передбачав «Європейський вал»

Проєкт «Європейський вал», який у публічному дискурсі отримав назву «Стіна», був затверджений Кабінетом міністрів восени 2014 року. Згідно з його технічним завданням, вздовж українсько-російського кордону планувалося будівництво протитанкових ровів, веж спостереження, купольних відеокамер та різних інженерних загороджень. У 2015 році Державна прикордонна служба України заявила, що загальні витрати на реалізацію проєкту не перевищать 4 млрд гривень. Отже, проєкт мав переважно оборонно-інженерний характер і не передбачав зведення єдиної суцільної стіни в побутуваному розумінні цього слова.

Хід будівництва та регіональна асиметрія

За даними, озвученими у вересні 2016 року, загальна готовність «Стіни» на кордоні з Росією становила близько 12%. При цьому регіональна динаміка суттєво відрізнялася: в Харківській області показник досягав 47%, а в Чернігівській — 46%. Така асиметрія пояснювалася різною протяжністю прикордонних ділянок, рельєфом місцевості та пріоритетністю напрямків, однак саме розрив між загальнонаціональною цифрою в 12% та регіональними значеннями понад 40% міг додатково підживлювати суспільні дискусії про «незавершеність» проєкту.

Критичне мислення як вразливе місце

Підсумовуючи роздуми про провал комунікації, Яценюк заявив, що ситуація підкреслила гостру необхідність навчання суспільства критичному мисленню, хоча, за його словами, цей процес виявляється надзвичайно складним і неоднозначно сприймається. «Ну ти тільки починаєш вчити людей критично мислити, і що вони починають робити? Щиро тебе ненавидять», — підсумував екс-прем'єр, визнавши, що не врахував, як швидко спрощені наративи можуть витіснити з публічного поля технічні пояснення. Його висловлювання пролунало в контексті 35-річчя незалежності України та стало одним із небагатьох публічних визнань системної помилки в роботі уряду 2014–2016 років.