Українська художня гімнастка Єлизавета Азза прийняла рішення завершити професійну кар'єру. 21-річна спортсменка, яка входить до числа найяскравіших представниць національної збірної останнього сезону, оголосила про відхід у особистому зверненні, опублікованому в її Instagram. Про рішення гімнастки повідомляє Sport RBC.UA зі посиланням на її власний акаунт. На опублікованому знімку Азза позує із золотою медаллю чемпіонату світу у формі збірної з логотипом Української федерації гімнастики (UGF) та національним символом.

Оголошення без жалю

У зверненні Азза підкреслила, що закриває одну з найважливіших сторінок життя без жалю, але з глибокою вдячністю за пройдений шлях. «Схоже, неможливо одним текстом описати шлях, який тривав стільки років. Шлях, у якому було все: перемоги та поразки, сльози та посмішки, біль і неймовірну радість, моменти, коли хотілося все кинути, і моменти, заради яких хотілося йти далі. Для мене було великою честю протягом багатьох років бути частиною національної збірної та представляти Україну на найважливіших міжнародних змаганнях», — написала спортсменка.

Головний тріумф — золото чемпіонату світу-2025

Найважливішим досягненням у міжнародній кар'єрі Єлизавети Аззи стала перемога на чемпіонаті світу 2025 року. У складі збірної України з художньої гімнастики вона завоювала золоту медаль у групових вправах із трьома м'ячами та двома обручами. Цей результат став вершиною багаторічного шляху у складі національної команди та одним із ключових досягнень української художньої гімнастики на світовій арені.

Вдячність і новий етап

Завершуючи кар'єру, гімнастка висловила вдячність родині, тренерському штабу, партнеркам по команді та медичному персоналу, зазначивши, що цей етап навчив її дисципліні, стійкості та вірі у власні сили. При цьому Азза підкреслила, що не прощається з активним життям остаточно: за її словами, вона лише розпочинає новий етап, ставлячи перед собою цілі вже поза килимом.

Контекст: ранній відхід і особисті причини

Рішення 21-річної чемпіонки світу завершити виступи на професійному рівні виглядає досить раннім за мірками великого спорту та підкреслює, що відхід продиктований особистим вибором, а не виснаженням потенціалу. У тексті звернення гімнастка не розкриває конкретних причин — чи то стан здоров'я, накопичена втома чи бажання змінити вектор розвитку, — обмежуючись загальною вдячністю за багаторічний шлях. Водночас сам факт публічного, спокійного та вдячного прощання свідчить про те, що Азза залишає спорт із відчуттям завершеної справи та без відчуття втраченого.