Європейський Союз робить рішучий крок у економічній війні проти Москви. Представники Єврокомісії офіційно підтвердили, що країни-члени отримали право продавати російську нафту, вилучену у судів «тіньового флоту». Це нововведення стало ключовою частиною нового пакету санкцій, прийнятого у четвер після тривалих переговорів дипломатів.

Від конфіскації до продажу: нова тактика ЄС

Раніше західні країни обмежувалися лише фактом захоплення суден та арешту вантажів. Тепер же Брюссель легалізує монетизацію цих активів. Як повідомив чиновник ЄС, «дуже важливий пункт» нового регламенту дозволяє державам-членам не лише брати судна на абордаж у рамках морських операцій, але й розпоряджатися цінним вантажем.

Головним питанням для дипломатів довгий час залишалася доля вилученої нафти — одного з найприбутковіших експортних товарів Росії. Тепер це питання вирішено: конфіскована сировина буде продана. За словами представників Єврокомісії, цей механізм може бути застосований і до інших товарів, наприклад, до зерна, якщо воно буде виявлено на суднах, що порушують санкції.

«Тіньовий флот» під прицілом: масштаб захоплень

Захоплення російських танкерів стає все більш поширеним явищем у міжнародних водах. Статистика останніх місяців демонструє масштаб операції:

  • Бельгія: У березні у Північному морі було затримано танкер, підозрюваний у приналежності до російського «тіньового флоту». Ємкість судна становила близько 330 000 барелів нафти. За поточними ринковими цінами вартість вантажу оцінювалася у 26 мільйонів доларів.
  • Франція: Минулого місяця французькі власті взяли під контроль ще одне судно вміщальністю 600 000 барелів. Затримання відбулося невдовзі після того, як танкер покинув Мурманськ. Вартість цієї партії нафти становить приблизно 48 мільйонів доларів.

Крім того, голова дипломатії ЄС Кая Каллас повідомила про захоплення судна MV South Star у Середземному морі 20 липня. Європейські офіцери морської безпеки взяли його на абордаж для «перевірки прапора», підтвердивши реальність загроз порушення цінового стелі.

Відповідь Москви та економічні втрати Кремля

Реакція Москви на подібні дії була жорсткою. У Кремлі такі захоплення назвали «піратством» і пообіцяли відповісти «усіма необхідними засобами». Тим не менш, Брюссель наполягає на правомірності своїх дій.

«Кожен незаконний рейс допомагає підтримувати військову машину Росії. Ми підкріплюємо наші санкції діями на морі», — заявила Кая Каллас, підкреслюючи стратегічну мету цих операцій.

Новий пакет санкцій, який став уже 21-м з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, також передбачає замороження цілового стелі на нафту на 12 місяців. Це означає, що компанії ЄС не зможуть надавати послуги, включаючи страхування, російським танкерам, що продають нафту дорожче встановленого ліміту.

Зараз стеля становить 44 долари за барель. Без нової домовленості вона мала б зрости до 58 доларів. За оцінками Єврокомісії, збереження поточних обмежень обійдеться Кремлю у 3,5 мільярда доларів втраченого доходу протягом наступного року. Розрахунки базуються на середній ціні марки Urals у 60 доларів за барель, хоча на тлі ескалації конфлікту між США та Іраном ціна цієї марки на початку липня зросла до 80 доларів.