У Брюсселі розгортається серйозна дискусія щодо майбутнього статусу мільйонів українців, які врятувалися від війни. Країни Європейського Союзу обговорюють радикальні зміни в Директиві про тимчасовий захист (TPD), які можуть позбавити чоловіків призовного віку права на автоматичне проживання та роботу в Європі після 2027 року.

Звуження кола: хто опиниться під ударом?

Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, який став доступним завдяки виданню Euractiv, європейські лідери розглядають варіанти продовження програми захисту, але з суттєвими обмеженнями. Зокрема, йдеться про виключення з-під захисту двох категорій громадян: чоловіків призовного віку та тих, хто покинув Україну нелегально.

Ключовий момент, який намагаються донести до громадськості, полягає в тому, що будь-які нові обмеження, швидше за все, матимуть дискримінаційний характер щодо нових заявників. Це означає, що ті, хто вже отримав статус біженця і живе в ЄС, збережуть свої права, а от ті, хто спробує перетнути кордон у майбутньому, можуть зіткнутися з відмовою.

Чому Європа змінює правила гри?

Причини для перегляду політики лежать на поверхні. Кілька урядів країн ЄС висловили занепокоєння тим, що серед нещодавно прибулих українців зростає частка чоловіків призовного віку. У документі Ради ЄС прямо зазначено, що низка країн вважає необхідним переглянути систему «також в інтересах України».

Логіка Брюсселя проста, але жорстка: повернення чоловіків на батьківщину необхідне для підтримки оборони та майбутнього відновлення країни. Однак цей підхід вступає у протиріччя з принципом колективного захисту, який діяв з 2022 року.

Норвегія вже почала «чистку»

Європейський Союз не чекає єдиного рішення, і деякі країни вже почали діяти самостійно. Яскравим прикладом стала Норвегія. З березня поточного року в цій країні чоловіки у віці від 18 до 60 років більше не отримують колективного захисту автоматично. Це рішення стало першим дзвіночком того, що може статися в масштабах усього ЄС.

Міністри вирішують долю програми

Фінальне рішення щодо майбутнього схеми буде прийнято цього тижня. Міністри з питань міграції зберуться на засідання Ради юстиції та внутрішніх справ, щоб виробити політичні вказівки. Будь-яке офіційне пропозицію щодо продовження або зміни програми має ініціювати Європейська Комісія.

Раніше Комісія вже рекомендувала країнам готуватися до поступового завершення програми тимчасового захисту та переходу до більш стабільних правових статусів. Однак, як зазначають експерти, прогрес у цьому питанні надзвичайно нерівномірний, і єдиної думки поки немає.

Побутові труднощі та міфи про відтік

Паралельно з політичними дискусіями українці, які вже перебувають в Європі, стикаються з реальними економічними проблемами. Йдеться прихованих витратах, які можуть «з'їдати» до 10% сімейного бюджету: від податку на телебачення до щорічних перерахунків за комунальні послуги.

Тим не менш, на тлі чуток про масове втечу молоді, українська влада намагається заспокоїти суспільство. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що масового відтоку студентів за кордон після спрощення виїзду для чоловіків 18-22 років не спостерігається. Навпаки, кількість реєстрацій на НМТ навіть зростає, що свідчить про те, що багато хто планує залишатися і будувати майбутнє в Україні.