Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 16 листопада 2026 року схвалили черговий пакет обмежувальних заходів проти Росії, спрямований передусім проти російських банків, нафтопереробних заводів та так званого «тіньового флоту». За даними європейських дипломатів, до санкційних списків увійшли понад 140 фізичних та юридичних осіб, з яких 113 суб'єктів включено за підрив територіальної цілісності України, а ще 31 — у межах окремого гібридного режиму. Серед зачеплених об'єктів, за повідомленнями українських та європейських ЗМІ, фігурують російські регіональні банки, нафтопереробні підприємства, нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, а також маркетплейс Wildberries і закордонні компанії з Китаю та ОАЕ, які, за оцінкою Брюсселя, сприяють обходу попередніх бар'єрів.

Що саме потрапило під обмеження

Новий пакет продовжує лінію, розпочату після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. З того моменту, за даними Euronews Verify, ЄС запровадив санкції приблизно проти 4600 фізичних та юридичних осіб і заморозив понад 28 мільярдів євро приватних активів. Аналітики підкреслюють, що санкційний тиск на Росію виявляється ефективнішим, аніж на інші країни, і найбільше економіку б'ють заборона на імпорт нафти та експортні обмеження на західні технології, оскільки вони безпосередньо знижують промисловий потенціал і здатність виробляти високотехнологічне військове обладнання. Паралельно Брюссель має намір суттєво розширити експортні обмеження щодо російських підприємств.

Лазівки та «тіньовий флот»: де система дає збій

При цьому, як зазначають експерти, Росія продовжує використовувати торговельні лазівки та нелегальний «тіньовий флот» для експорту нафти. Доцент економіки Університету Антверпена Костянтин Єгоров в ефірі Euronews Verify пояснив, що отримання санкційних товарів усередині Росії «не так уже й складно», оскільки більша частина постачань йде через треті країни — Казахстан, Туреччину, Вірменію, Гонконг та інші, — і на російському боці кордону це формально легально. Саме тому у Брюсселі розглядають розширення заходів проти «тіньового флоту»: міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що 4 грудня Париж проведе спільну з Великою Британією конференцію на цю тему.

Хвиля загроз вибухів у Європі

У тому ж випуску Euronews Verify розбирається й інша тема дня — серія загроз вибухів, яка за п'ять днів зачепила понад 50 рейсів по Європі. Літаки перенаправляли, в повітря піднімали винищувачі, пасажири стикалися з тривалими затримками, проте під час обстеження бортів вибухівку не знаходили. Менеджер з аналітики Osprey Flight Solutions Ріс Джонс застеріг, що твердих доказів прямого зв'язку цих інцидентів із Росією «дуже мало», але зазначив, що тактика «відповідає оперативним намірам», які раніше спостерігалися у Москви. Старший науковий співробітник Bruegel Гунтрам Вольф додав, що подібні дії вписуються в ширшу картину націлювання на інфраструктуру і спрямовані на створення політичних витрат та дестабілізацію політичного порядку в зачеплених країнах.

Що далі: 22-й та 23-й пакети

Завершується підготовка 22-го економічного санкційного пакета ЄС, який, за словами міністра закордонних справ Ірландії Гелен Макенті (країна головує в ЄС), буде обговорений пізніше цього тижня, а його остаточне схвалення планується до Різдва. Закриті переговори між Єврокомісією та державами-членами щодо цього пакета вже почалися. За інформацією журналіста Радіо Свобода у Брюсселі Рікарда ЙоЗвяка, 23-й пакет санкцій має з'явитися приблизно до п'ятої річниці вторгнення в Україну — у лютому 2027 року. Окремо у Брюсселі наголосили, що Європейська комісія відхилила пропозицію США відновлювати закупівлі російського газу в межах обговорення можливого припинення вогню в Україні та не планує скасовувати чинні обмеження.