Європейські столиці цими днями переживають період підвищеної дипломатичної тривоги. За даними видання Axios, яке послалося на кількох європейських чиновників і західних дипломатів, союзники Вашингтона побоюються, що президент США Дональд Трамп на майбутній тристоронній зустрічі з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном може зайняти позицію, яка завдасть шкоди інтересам України та Європи. Головне джерело занепокоєння — імовірність того, що Трамп відійде від узгодженого сценарію переговорів і зробить заяви про Україну чи Тайвань, які будуть сприйняті як підтримка Москви та Пекіна. «Ми знаємо, що кожного разу, коли президент Трамп розмовляє з Путіним або зустрічається з ним, це обертається поганими новинами для України та Європи. Ми готуємося до всього», — заявив один із європейських дипломатів у бесіді з Axios.
Контрадикція в позиціях Вашингтона
Особливу напругу в Брюсселі, Берліні та Києві викликала різка зміна риторики у Вашингтоні. На брифінгу в п'ятницю, 14 листопада, американські чиновники чітко підкреслили, що війну в Україні на саміті обговорювати не будуть. Аналогічну позицію озвучували і представники Китаю. Однак перед вильотом на Філіппіни в понеділок, 16 листопада, сам Трамп заявив: «Ми поговоримо про мою улюблену тему — Україну». Ця заява фактично перекреслила попередні сигнали Білого дому і змусила європейських партнерів переглянути свої очікування від зустрічі. Спочатку заявленою метою тристороннього саміту був початок обговорення ядерного роззброєння, і саме цей наратив просувався в офіційній комунікації всіх трьох сторін.
«Ялта 2.0»: страх перед поділом сфер впливу
За даними Axios, майбутній саміт обговорювали за зачиненими дверима під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні минулого тижня. Деякі учасники висловили занепокоєння тим, що зустріч трьох лідерів створить враження домовленостей про поділ світу на сфери впливу. Низка співрозмовників видання прямо називали такий сценарій «Ялтою 2.0», згадуючи конференцію 1945 року, що визначила повоєнний устрій Європи. Найактивніше питання про можливі заяви Трампа порушував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який раніше публічно закликав американського колегу не влаштовувати «сюрпризів» під час зустрічі з Путіним і підкреслив, що США повинні продовжувати діяти разом з Україною та Європою. Подібні побоювання, за даними видання, висловлювали і українські чиновники.
Паралельні треки: Берлін і Маніла
Попри те, що представники США намагалися применшити значення саміту і знизити очікування щодо суттєвих результатів, європейські дипломати підкреслюють, що будь-яка публічна риторика на полях зустрічі зчитуватиметься ринками та столицями як сигнал. Тим часом у Берліні 19 листопада — того ж дня, що й саміт у Манілі, — запланована зустріч Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з українськими та європейськими представниками. Серед ключових тем переговорів — гарантії безпеки для України та її повоєнне економічне відновлення. Таким чином, 19 листопада паралельно працюють два дипломатичні треки: один — у Манілі на полях саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії, інший — у Берліні, де обговорюються конкретні механізми підтримки Києва.
Контекст та перспективи
Саміт Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна, очікуваний у четвер, 19 листопада, на полях саміту АСЕАН на Філіппінах, стає однією з найочікуваніших дипломатичних подій осені 2026 року. Для Європи ключове питання — не стільки формальні підсумки зустрічі, скільки те, які сигнали будуть відправлені ринку та союзникам у перші години після неї. Європейські дипломати, за даними Axios, готуються до широкого спектру сценаріїв — від риторичних жестів до конкретних пропозицій щодо врегулювання, які можуть бути сприйняті в Києві як тиск на поступки. У цій ситуації паралельний трек у Берліні за участю Віткоффа та Кушнера виглядає як спроба Вашингтона зафіксувати із союзниками «мінімально прийнятний» сценарій до того, як заяви із саміту в Манілі набудуть публічного розголосу.