Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом оголосила, що Європа візьме участь у мирних переговорах між Україною та Росією у форматі E5+ЄС. Про це вона повідомила у своєму акаунті в соцмережі X, текст якого наводить РБК-Україна. За словами очільниці Єврокомісії, Брюссель забезпечуватиме Україні «максимальну підтримку» та водночас «максимальний тиск» на Росію протягом усього переговорного процесу.
Формат E5+ЄС: як Європа вступить у переговорний процес
Фон дер Ляєн і Стубб обговорили перспективи мирного врегулювання конфлікту. Президентка Єврокомісії наголосила, що Європа «тісно долучиться» до переговорного процесу саме у форматі E5+ЄС, тобто за участю п'яти найбільших економік континенту — Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Іспанії — за безпосередньої участі інституцій Євросоюзу. Такий формат передбачає, що європейську сторону буде представлено не одним дипломатом, а коаліцією ключових держав, що, за задумом Брюсселя, має забезпечити переговорну вагу, співмірну з позицією Москви. Фон дер Ляєн також подякувала Фінляндії за зусилля щодо завершення війни, відзначивши роль Гельсінкі в координації європейської позиції.
Три напрями підтримки України напередодні зими
Паралельно з анонсом переговорного формату фон дер Ляєн окреслила три конкретні напрями підтримки України на найближчу перспективу. Перший — масштабна гуманітарна та енергетична допомога в зимовий період: ЄС спільно з міжнародними партнерами допомагатиме Україні зміцнювати системи енергопостачання та теплопостачання. Другий — прискорене зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони: за даними «Інтерфакс-Україна», ЄС уже схвалив закупівлю американських ракет-перехватчиків для систем Patriot, які мають бути доставлені в Україну в найкоротші терміни, при цьому Брюссель має намір знижувати залежність від одного постачальника засобів ППО. Третій напрям — посилення контролю за дотриманням санкційного режиму проти Росії.
Контекст: підсумки тристоронніх переговорів в Абу-Дабі
Питання участі Європи в мирному процесі загострилося після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, у яких взяли участь представники України, Росії та США. За даними джерел РБК-Україна, зустрічі завершилися домовленістю про обмін полоненими, однак російська сторона відмовилася обговорювати ключові питання: припинення вогню, територіальні претензії, енергетику та безпеку в Чорному морі. Саме після цих переговорів президент України Володимир Зеленський публічно закликав європейські столиці визначитися з представником на переговорах до кінця листопада, підкресливши, що Європа повинна брати участь у врегулюванні «на рівних», а не як спостерігач.
Розширення ЄС та питання європейського представника
Окремо фон дер Ляєн і Стубб обговорили розширення Євросоюзу напередодні форуму ЄС з питань розширення, який відбудеться 16 листопада. Сторони погодилися, що «більший і сильний Союз зробить Європу багатшою та незалежнішою». На цьому тлі у Брюсселі також лунають пропозиції щодо нових форматів партнерства: за даними Dilo, фон дер Ляєн зробила пропозицію Канаді щодо статусу першого асоційованого члена ЄС, що може стати прецедентом для розширення кола країн, інтегрованих у європейську архітектуру безпеки та економіки.
Тиск на Росію та перегляд системи безпеки
Крім переговорного треку, фон дер Ляєн у нещодавньому виступі закликала до «кардинального перегляду» системи безпеки ЄС, підкресливши, що європейські держави «повинні чітко розуміти» масштаб загроз. Заява пролунала на тлі триваючих російських атак на українську інфраструктуру та в контексті підготовки до складного опалювального сезону. Таким чином, Брюссель вибудовує двовекторну стратегію: з одного боку — готовність до переговорів у форматі E5+ЄС, з іншого — послідовне посилення санкційного тиску та військової підтримки України доти, доки не буде досягнуто стійкого врегулювання.