Нова пропозиція адміністрації Дональда Трампа щодо укладення загальноєвропейської угоди про безпеку за участю Росії викликала занепокоєння в країнах Євросоюзу. За даними видання Politico, до якого звернулося РБК-Україна, союзників по НАТО не було заздалегідь поінформовано про плани Вашингтона, а низка європейських дипломатів висловила скепсис щодо самої концепції. Реакція Брюсселя та столиць ЄС надійшла протягом кількох годин після того, як 5 листопада Трамп, зустрівшись із посланцем Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим, заявив про «велику, прекрасну угоду», яка, за його словами, торкнеться не лише України, а й усієї Європи.
«Путін не має права вето» — реакція Каї Каллас
Глава європейської дипломатії Кая Каллас у відповідь на ініціативу США наголосила, що Європа має власну архітектуру безпеки, в якій НАТО та Євросоюз виконують відповідні ролі. «Ми маємо забезпечити інтеграцію України в цю архітектуру. Проблема залишається в тому, що Росія продовжує порушувати договори, які лежать в її основі… Путін не має права вето щодо європейської безпеки», — заявила вона. Ці слова стали, по суті, першим публічним сигналом Брюсселя про те, що Європа не має наміру приймати умови, сформульовані виключно у двосторонньому форматі Вашингтон — Москва.
Брифінг для послів та позиція Урсули фон дер Ляєн
За інформацією двох дипломатів ЄС, головний радник голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт у п'ятницю провів закритий брифінг для постійних представників країн-членів після обговорення питання між радниками з національної безпеки. Під час зустрічі Зайберт констатував: «У Києві та в решті Європи є бажання взаємодіяти, хоча до росіян мало довіри, але ЄС не блокує це». При цьому він попередив, що оточення Трампа «недооцінило важливість цього конфлікту для Європи і те, наскільки поганий результат для України є дуже небезпечним для Європи». Ця фраза стала, ймовірно, найжорсткішою оцінкою американської ініціативи, що пролунала з вуст представника виконавчої влади ЄС.
Балтійський вектор: Науседа вимагає місця за столом
Президент Литви Гітанам Науседа, який виступив після зустрічі восьми країн Північної та Балтійської Європи, сформулював позицію, яку, очевидно, поділяє значна частина східного крила ЄС: «Європа повинна мати місце за столом переговорів щодо миру в Україні та майбутньої архітектури європейської безпеки». Заява пролунала на тлі того, що три дипломати НАТО підтвердили: союзники не були повідомлені про плани Вашингтона заздалегідь. Багато хто з них, за їхніми словами, залишається скептично налаштованим до самої ідеї загальноєвропейської угоди, яка, як вони побоюються, може бути сформульована без урахування інтересів країн, чиї території безпосередньо межують із зоною конфлікту.
Тінь грудневого огляду та роль Джареда Кушнера
Окрему тривогу серед союзників викликає можливий зв'язок нової ініціативи з майбутнім у грудні оглядом присутності американських військ у Європі. «Це і є спірне питання. Одна річ — говорити про європейську архітектуру безпеки зі "звичайною" позицією США; інша — говорити про неї "як усе буде", і ніхто не знає, як це буде», — заявив анонімний дипломат НАТО. Спецпредставник Трампа Джаред Кушнер, зі свого боку, заявив, що США прагнуть не лише припинення бойових дій в Україні, а й створення стійкої архітектури безпеки, яка виключить повторення конфлікту. Проте саме невизначеність у тому, якими будуть конкретні параметри цієї архітектури і хто її гарантуватиме, залишається головним предметом дискусій у європейських столицях поточного тижня.
