Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікувала новий звіт про безпеку журналістів, який фіксує тривожну динаміку в глобальному масштабі. Згідно з документом, у 2024–2025 роках у результаті професійної діяльності загинули 189 співробітників ЗМІ — на 20 відсотків більше, ніж у попередній звітний період 2022–2023 років. Звіт підкреслює, що основна частина цих втрат припадає на зони збройних конфліктів, де робота репортерів та операторів пов'язана з прямим ризиком для життя.

Зростання смертності та концентрація втрат у зонах бойових дій

Як випливає з даних ЮНЕСКО, 127 із 189 зафіксованих випадків загибелі журналістів сталися безпосередньо в зонах воєнних дій. Це означає, що понад дві третини всіх смертей пов'язані з активними бойовими діями, а не з іншими формами загроз. Решта випадків розподіляються по територіях, де журналісти стикаються з насильством за відсутності повноцінного збройного конфлікту — зокрема, під час висвітлення діяльності організованої злочинності.

Дрони стають головною загрозою для преси

Окрему увагу в звіті приділено зміні характеру загроз у сучасних війнах. За даними ЮНЕСКО, 40 відсотків журналістів, які загинули в зонах воєнних конфліктів, стали жертвами ударів безпілотних літальних апаратів. Організація вказує, що дистанційна високоточна зброя перетворилася на одну з найбільш серйозних загроз для безпеки представників ЗМІ, оскільки її застосування ускладнює ідентифікацію цілей і підвищує ризик випадкового ураження цивільних осіб, включно з журналістами.

Географія втрат: Палестина, Мексика, Судан, Україна

За кількістю загиблих співробітників ЗМІ у звіті виділяються кілька країн. На першому місці — Палестина, де, за даними ЮНЕСКО, загинули 62 журналісти; воєнні дії в регіоні названі найбільш згубними для преси. На другому місці — Мексика (17 загиблих), де ризик зберігається навіть без збройного конфлікту через висвітлення діяльності наркокартелів та організованої злочинності. Третю позицію займає Судан (14 загиблих) на тлі внутрішнього збройного конфлікту та гуманітарної кризи, а четверту — Україна (12 загиблих), де в ході бойових дій, що тривають, загинули місцеві та міжнародні журналісти.

Заклик до дотримання міжнародного гуманітарного права

Підсумовуючи, ЮНЕСКО закликає міжнародну спільноту забезпечити суворе дотримання норм міжнародного гуманітарного права, що захищають репортерів та операторів, які працюють у зонах конфліктів. Організація розглядає зростання кількості загиблих, зокрема через застосування дронів, як сигнал про необхідність посилення механізмів захисту преси та притягнення до відповідальності за навмисні й необережні удари по журналістах.