Нічні звіти української розвідки та Повітряних Сил принесли тривожне підтвердження: Росія почала використовувати в атаках на Україну балістичні ракети північнокорейського виробництва KN-23. Про це заявив начальник управління комунікацій ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи масштабні удари, нанесені в ніч на 30 липня.

Новий арсенал: від «Цирконів» до КН-23

За словами Ігната, російська сторона змінила тактику, почавши «міксувати» різні типи озброєнь. В арсеналі окупантів тепер фігурують не лише звичні «Іскандер-М», але й протикорабельні ракети «Онікс» та «Циркон», що летять по балістичній траєкторії. Особливу увагу українські фахівці приділяють появі у звітах північнокорейських ракет KN-23.

«Навіть північнокорейські ракети зараз з'явилися у звітах, тому що наші сили та розвідка не виключають ймовірності застосування саме цієї модифікації... яка вже давно не фігурувала у наших звітах, але сьогодні знову з'явилася», — зазначив Ігнат.

Стратегія «розбавлення» та виснаження запасів

Експерти ЗСУ пов'язують таку різноманітність використовуваних боєприпасів із виснаженням російських запасів. Москва змушена комбінувати різні типи ракет, щоб підтримувати інтенсивність ударів. Зокрема, ворог почав використовувати зенітні керовані ракети С-400, призначені для ураження повітряних цілей, для ударів по наземних об'єктах.

«Ворог „розбавляє“ класичну балістику „Іскандер-М" ракетами С-400. Це зенітна керована ракета... але росіяни застосовують її для ударів по землі», — пояснив начальник управління комунікацій.

Проблема перехоплення

Ключовою проблемою, на яку робить ставку російське командування, є поточний дефіцит в Україні ракет для перехоплення балістичних цілей. Ворог розраховує на те, що українська ППО не зможе ефективно відбити масований удар через нестачу засобів протидії.

Статистика ночі на 30 липня підтверджує складність ситуації: Росія випустила по території України дев'ять балістичних ракет різних типів («Іскандер-М», С-400 або KN-23). Українська система ППО змогла збити лише одну з них.

Наслідки атаки

Масований напад призвів до серйозних інцидентів, що вийшли за межі України. Під час повітряної атаки одна з російських крилатих ракет Х-101 впала на територію Польщі, що викликало дипломатичну реакцію, зокрема з боку голови Європейської ради Дональда Туска.