9 листопада 2026 року на урядовому порталі електронних петицій Кабінету Міністрів України зареєстровано звернення № 41/011247-26еп під назвою «Про заборону абортів за бажанням матері на будь-якому строку вагітності». Ініціатором виступив пересічний громадянин Денис Бринза. Документ вимагає, щоб уряд розробив і вніс до Верховної Ради законопроєкт, який повністю скасовує право жінки переривати вагітність за власним бажанням на будь-якому терміні. Поява петиції викликала широкий резонанс в українських медіа, проте важливо одразу розмежовувати приватну громадську ініціативу та державну політику: на момент публікації звернення воно зібрало лише кілька десятків підписів.

Що саме вимагає петиція

Текст звернення містить кілька конкретних пропозицій. По-перше, автор наполягає на тотальній забороні переривання вагітності з немедичних причин починаючи з перших тижнів. По-друге, медичні винятки пропонується звузити до випадків, коли вагітність несе пряму загрозу життю або критичну шкоду здоров'ю матері; водночас генетичні аномалії та вроджені особливості плода, які не є абсолютно смертельними, за задумом ініціатора не повинні бути підставою для процедури. По-третє, для жертв зґвалтування пропонується скоротити допустимий термін переривання з нинішніх 22 до 12 тижнів, запровадити обов'язковий 10-денний «період на роздуми» та зобов'язати звернутися до медиків не пізніше 11-го тижня. Окремий пункт стосується посилення відповідальності за проведення нелегальних операцій. На обґрунтування автор посилається на статті 3 та 27 Конституції України й християнські традиції, стверджуючи, що людське життя починається в момент злиття клітин.

Як влаштоване чинне законодавство

Репродуктивне законодавство України регулюється статтею 281 Цивільного кодексу та статтею 50 Основ законодавства про охорону здоров'я. За бажанням жінки переривання вагітності дозволене до 12 тижнів. З 12 до 22 тижнів процедура можлива лише за затвердженим Кабінетом Міністрів переліком медичних і соціальних показань, включно з підтвердженим фактом зґвалтування та важкими патологіями. Після 22 тижнів штучне переривання заборонено за винятком випадків порятунку життя породіллі. Таким чином, чинна правова модель уже містить поетапні обмеження, і петиція фактично пропонує перенести межу заборони на найраніший термін.

Реальні шанси ініціативи

З юридичної точки зору петиція не є законопроєктом і не тягне за собою автоматичних змін. Щоб уряд прийняв звернення до розгляду, за 90 днів необхідно набрати 25 000 верифікованих підписів; на поточний момент їхня кількість обчислюється десятками. Кабінет Міністрів у принципі не володіє повноваженнями одноосібно запровадити заборону — для цього потрібне ухвалення закону Верховною Радою. Це не перша спроба порушити тему: аналогічна петиція початку 2024 року набрала 36 підписів, а ініціатива Литовченко, що завершилася в листопаді 2026 року, — 148 голосів за відведені три місяці. Усі ці звернення не досягли порогового значення для розгляду.

Контекст: європейський вектор і медичний досвід

Україна офіційно рухається до інтеграції до Європейського Союзу, де обмеження репродуктивних прав, подібні до польського досвіду, зазнають критики з боку європейських інституцій. Медична спільнота України, своєю чергою, вказує, що заборони не підвищують народжуваність, а переносят процедуру в нерегульоване середовище, що пов'язано зі зростанням материнської смертності та інвалідизації. Наразі законодавство у сфері планування сім'ї залишається без змін, а зареєстрована петиція є черговою перевіркою суспільних настроїв з боку правоконсервативних груп.