Уночі 8 листопада 2026 року Запорізька атомна електростанція втратила зовнішнє електропостачання. За даними пресслужби НАЕК «Енергоатом», які наводить РБК-Україна, о 02:36 станція відключилася від останньої лінії електропередачі напругою 330 кВ «Феросплавна-1», що працювала та забезпечувала її зв'язок з українською енергосистемою. Автоматична спроба повторного ввімкнення лінії не увінчалася успіхом, і з цього моменту власні потреби атомної станції забезпечуються виключно за рахунок резервних дизель-генераторів.
Технічна картина: що сталося з лінією 330 кВ
Згідно з повідомленням оператора, до інциденту саме лінія «Феросплавна-1» залишалася єдиним чинним каналом зовнішнього живлення ЗАЕС. Її відключення в передсвітанкові години 8 листопада залишило станцію без підживлення від загальної енергосистеми. Після спрацьовування захисту система автоматичного повторного ввімкнення спробувала відновити подачу, проте спроба провалилася. У результаті атомна станція перейшла в режим, за якого всі критично важливі системи — від охолодження до життєзабезпечення — живляться від власних резервних дизель-генераторів, ресурс і автономність яких обмежені.
Чому робота на генераторах — це критичний ризик
В «Енергоатомі» наголошують, що знеструмлення станції становить критичну загрозу ядерній та радіаційній безпеці. Робота в режимі блекауту створює прямий ризик відмови систем життєзабезпечення та охолодження ядерного палива у разі виходу з ладу дизель-генераторів або виснаження їхнього запасу палива. Подібний ланцюжок відмов, за оцінкою оператора, може призвести до радіаційної аварії. Саме тому кожна втрата зовнішнього живлення на атомній станції розглядається як інцидент, що вимагає негайної уваги та відновлення резервних каналів електропостачання.
Контекст: 16-й блекаут за рік і рівень води у ставку-охолоджувачі, що падає
За даними «Енергоатому», нічний інцидент 8 листопада став уже 16-м випадком повної втрати зовнішнього електропостачання Запорізької АЕС із початку 2026 року. Така частота знеструмлень свідчить про системний характер проблеми, а не про поодинокий збій. Раніше, у вересні, повідомлялося, що тимчасово окупована станція перебуває у складній ситуації з погляду безпеки: на об'єкті знижується рівень води у ставку-охолоджувачі, а регулярні знеструмлення створюють загрозу переходу в тривалий блекаут. Сукупність цих факторів — дефіцит зовнішнього живлення та деградація систем охолодження — багаторазово підвищує ризики для ядерної безпеки.
Військове використання території та позиция оператора
Окремо зазначається, що після окупації Запорізької АЕС російська сторона використовує територію станції у військових цілях: на об'єкті розміщують озброєння та військове обладнання, а також запускають ударні безпілотники. Таке використання атомної станції як військового об'єкта додатково підвищує ризики для її безпеки. В «Енергоатомі» заявляють, що систематична втрата зовнішнього живлення є наслідком окупації ЗАЕС, а відновлення ядерної та радіаційної безпеки станції можливе лише за умови її повного повернення під контроль України та законного оператора — НАЕК «Енергоатом».
