На офіційному інтернет-представництві Президента України з'явилася петиція із закликом присвоїти найвищу державну награду — звання Героя України (посмертно) — відомому громадському та політичному діячеві, співзасновнику УНА-УНСО та колишньому кремлівському політв'язню Миколі Карпюку. Документ було зареєстровано 30 вересня, а його ініціатором виступила громадська організація «Платформа звільнення політв'язнів», автором же став Роман Сущенко. Ця ініціатива покликана увічнити пам'ять людини, яка присвятила все своє життя боротьбі за незалежність, демократію та суверенітет української держави на найскладніших її історичних етапах.

Життєвий шлях та кремлівські катівні

Миколай Карпюк пройшов довгий і тернистий шлях відстоювання українських інтересів. Він стояв біля витоків створення організації УНА-УНСО, брав активну участь у ключових епохальних подіях новітньої історії України, включаючи акцію «Україна без Кучми», Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. У березні 2014 року, у розпал російської агресії проти України, він був цинічно затриманий російськими спецслужбами. Незважаючи на сфабриковані звинувачення та жорсткий тиск з боку слідства в рамках абсурдної справи про першу чеченську війну, у 2016 році російський суд засудив його до 22,5 років ув'язнення. Карпюк категорично відкидав усі звинувачення, а перебуваючи в неволі, неодноразово заявляв про застосування до нього тортур. Правозахисний центр «Меморіал» офіційно визнав його політичним в'язнем, чия свобода була обмежена з політичних мотивів.

Звільнення та добровільний захист Батьківщини

Після довгих років неволі, 7 вересня 2019 року, Микола Карпюк здобув свободу в результаті масштабного обміну утримуваними особами між Україною та Російською Федерацією. Повернувшись на рідну землю, він не залишився осторонь суспільних процесів і продовжив свою активну діяльність. З початком повномасштабного вторгнення російських військ у лютому 2022 року Карпюк, якому на той момент уже виповнилося 60 років (вік, коли мобілізація можлива виключно на добровільних засадах), прийняв тверде рішення взяти до рук зброю. Він добровільно поповнив лави Збройних сил України, щоб на передовій захищати територіальну цілісність і безпеку своєї країни. Його бойовий шлях обірвався 19 вересня 2026 року, коли він героїчно загинув у запеíклому бою з окупантами у віці 62 років.

Перебіг петиції та реакція громадськості

Наразі суспільство активно відреагувало на загибель видатного співвітчизника. Петиція до глави держави про присвоєння йому звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» перебуває на стадії збору підписів. Станом на 1 жовтня 2026 року документ набрав 283 голоси з 25 000 необхідних для його офіційного розгляду Президентом. При цьому у громадян та громадських структур є ще 91 день, щоб підтримати ініціативу та віддати данину глибокої поваги мужності, незламності та принциповості Миколи Карпюка, чиє ім'я назавжди вписане золотими літерами в новітню історію українського спротиву.

Суперечливі дані

В офіційних повідомленнях та відкритих джерелах, присвячених загибелі Миколи Карпюка, спостерігаються певні дискусії навколо дат та статусів мобілізованих громадян старшого віку в ЗСУ. У той час як одні джерела акцентують увагу на його добровільному вступі до армії в 60-річному віці без примусової повістки, інші правозахисні та громадські організації вказують на складнощі адаптації ветеранів з важким тюремним минулим до сучасних умов фронту. Тим не менш, факт його героїчної загибелі 19 вересня 2026 року в бою з російськими військами залишається незаперечним і підтверджений усіма профільними відомствами та побратимами.