Трагедія в Козятині: хронологія останніх днів

У Вінницькій області розгортається масштабний скандал, пов'язаний зі смертю 34-річного Миколи Мищенка, жителя села Клітенка. Чоловіка мобілізували 7 серпня 2026 року, а вже 9 серпня його тіло було знайдено у Козятинській центральній районній лікарні. Згідно з даними, наданими родичами, Микола Мищенко вважався «порушником військового обліку» з січня поточного року, але в день призову пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) і був визнаний придатним до служби у тилу.

Сім'ю повідомили про смерть лише 11 серпня, через два дні після трагедії. Коли труну доставили додому, родичі виявили на тілі загиблого явні сліди насильства: посиніле обличчя зі слідами сильних тілесних ушкоджень та зламану руку, поспішно перев'язану невідомим матеріалом. Мати Миколи, яка встигла приїхати до сина 9 серпня, стверджує, що під час їхньої останньої розмови він прямо підтвердив, що його жорстоко били.

Офіційна версія: падіння з вікна

Прес-секретарка поліції Вінницької області Заріна Маєвська підтвердила відкриття кримінального провадження за статтею 115 ККУ («Умисне вбивство») з кваліфікуючою припискою «нещасний випадок». За офіційною версією слідства, причиною госпіталізації та подальшої смерті стало «падіння з вікна другого поверху казарми».

У свою чергу, спікер Вінницького ТЦК Мірослава Ляшук підкреслила, що на момент інциденту Мищенко вже числився діючим військовослужбовцем у складі конкретної військової частини. Таким чином, ТЦК фактично знімає з себе пряму відповідальність, перекладаючи стрілки на командування військової частини, де дислокувався мобілізований.

Суперечливі дані

Існує значний розрив між офіційною версією правоохоронців та свідченнями близьких загиблого. З одного боку, поліція наполягає на версії нещасного випадку — падіння з вікна. З іншого боку, родичі вказують на наявність численних тілесних ушкоджень, які, на їхню думку, не могли бути отримані при падінні. Мати Миколи стверджує, що він сам повідомив їй про побиття, що ставить під сумнів версію про нещасний випадок.

Крім того, викликає запитання затримка в інформуванні сім'ї про смерть. Родичі дізналися про трагедію лише 11 серпня, хоча Микола помер 9-го. Це створило умови для можливих маніпуляцій з тілом та обставинами смерті.

Системний контекст: серія інцидентів

Випадок з Миколою Мищенком — не ізольований, а частина лякаючої серії інцидентів, що сталися у першій половині серпня 2026 року. У ці ж дні на Вінниччині помер дитячий анестезіолог із Рівного Дмитро Сисонюк. Офіційна версія та сама — травми внаслідок «падіння з 5-го поверху будівлі» на полігоні під час навчань.

6 серпня 2026 року аналогічне ЧП сталося в Житомирській області: у Коростенському районному ТЦК прямо під час проходження ВЛК помер 46-річний Андрій Стесюк. ТЦК заявляє про «інфаркт», а мати загиблого стверджує, що сина силою забрали з вулиці, проігнорували важкі хронічні хвороби та не дали передати життєво важливі ліки.

Вимоги родичів та громадськості

Родичі Миколи Мищенка вимагають максимальної гласності, проведення незалежної судово-медичної експертизи та притягнення до відповідальності тих, хто завдав чоловіку переломів та гематом перед його фатальним «падінням». Правозахисники підкреслюють: переведення справ у статус «нещасних випадків» та спроби ТЦК юридично розмежувати відповідальність з військовими частинами викликають колосальну недовіру у населення.

Суспільство вимагає незалежного розслідування, оскільки інциденти зі схожими формулюваннями відбуваються конвеєрним методом. Це ставить під сумнів ефективність поточних механізмів контролю за умовами утримання мобілізованих та діями співробітників ТЦК та військових частин.